Роздуми біля пам’ятника ЛЕНІНУ - 5 Травня 2012 - Часопис Промінь Просвіти

Пам’ятай про Крути

Форма входу

Категорії розділу

ПРОСВІТА-КИЇВ [1]

ПРОСВІТА-ДНІПРОПЕТРОВСЬК [6]

ПРОСВІТА-КРИВИЙ РІГ [431]

ІНШЕ [334]

КОРИСТУВАЧИ САЙТУ [9]

ПРОСВІТА - ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬК [7]

Пошук

Календар

Головна » » Роздуми біля пам’ятника ЛЕНІНУ

23:33 Роздуми біля пам’ятника ЛЕНІНУ
Не можна ні забути, ні простити Жах Соловків, страшний голодомор. Просіяли народ крізь смерті сито, Посіяли сваволю і терор. А розум засліпили. Рідна ненька, Яка лиш горе знала у житті, В червоні й досі вірить побрехеньки, І ті вожді для неї – що святі. Всі докази мої – в залізну браму: Мовляв, те зло чинили вороги… Моя стражденна, бідна моя мамо, Тирани ж і убивці – не боги!.. Вона мені: «А що ми зараз маєм? Знов злидні, бездуховності сміття… Коли ж то радість, людоньки, засяє? Коли діждемось кращого життя?» Затурканий, окрадений народе, Чому тобі невільно без ярма? Чекаєш панацеї ти зі Сходу, Зневіра душі вкотре обійма… Тече у жилах рабська кров отруйна, Тавро раба на лобі – з пелюшок. Світ-Україно, рана незагойна. Чи піднесе нас новий твій виток? Нудить від філантропій і утопій: Ті про патякали тебе, ці – пропили… Що, знову каяття й на тім’я попіл? А ми ж були, ми вільними – були… Любов БАРАНОВА, м. Кривий Ріг
1 2 3 4 5 Переглядів: 828 \| Додав: pprosvita \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0