Якщо послухати, про що говорять криворіжці, то на виборчу лихоманку вони аж ніяк не хворіють. Скоріше навпаки: як не обирай, матимеш те ж саме. Скаржаться на безробіття, на дорожнечу квартплат і харчів, на ніяке лікування. Жадають змін!..
А тим часом місто зарясніло новими портретними рекламними щитами. Це передвиборчою сверблячкою пройнялася влада: якщо раніше зі щитів усіх і вся по всьому місту вітав, як полюбляють говорити у верхах , губернатор (певно, Катеринославської губернії), то тепер, задовго до початку виборів, нас уже вітають милі його оку однодумці, вони ж однопартійці.
Ось у Тернівському районі з таких щитів на нас картинно поглядає фронто …, чи то пак, регіонал Костянтин ПАВЛОВ. На теперішній час у Криворізькій міській раді він - перший заступник міського голови, а в обласній раді – переймається долею комунальної власності і житлово-комунального господарства. А той із дніпропетровців, хто якоюсь мірою цікавився перебігом кампанії з президентських виборів 2010 року, згадує це прізвище поряд із прізвищем тодішнього кандидата у президенти Арсенія ЯЦЕНЮБКА, бо Костянтин Юрійович ПАВЛОВ – його довірена особа, один із керівників обласної організації Політичної партії «Фронт змін». Кому ж, як не Костянтину Юрійовичу, цілим фронтом втілювати в життя у межах області ідеали вистражданої ним і його колегами партії?..
Судячи із результатів, політику з такими революційними амбіціями запалу, якщо він таки був, вистачило лише на рік – півтора. А далі – ганебна втеча із партії, без публічного пояснення причин, без вибачень перед обдуреними виборцями. А ще далі – карколомний стрибок колишнього «фронтовика» у контрольоване Партією регіонів мирне крісло другої у місті керівної особи і отримання мандата депутата обласної ради за списком Партії регіонів. Не вам казати, що подібні пироги печуться не для кожного перебіжчика. Учіться, солдати, як здобувати полковницькі погони!
У давні часи номінал «раз збрехавши» ставав для переступника непереборним присудом безчестя. У сучасному українському політикумі – це надійний трамплін для здобуття нових кар’єрних висот. І однією із найжаданіших із цих висот є подіум Верховної Ради. А по дорозі до неї кандидати із служилого контингенту з приводу і без приводу кожного з нас будуть довго вітати і роздавати свої афоризми з недешевих бігбордів, щомісячна оплата яких - 2 тисячі гривень за штуку. Як свідчить практика минулих виборів, за місце в ешелонах влади з грошима не рахуються!
Андрій Кепкун
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
