Головна » 2009 » Грудень » 26 » ОБ'ЄКТИ ПЗФ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ, ТОТАЛЬНО ПРИРЕЧЕНІ НА БЕЗЗАХИСНІСТЬ
20:42 ОБ'ЄКТИ ПЗФ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ, ТОТАЛЬНО ПРИРЕЧЕНІ НА БЕЗЗАХИСНІСТЬ |
(Закінчення. Початок у числі 23-му за 2009 рік)
Фактично ж ситуація у цій царині значно складніша. Бо насправді під городи використовуються не лише прилеглі до ландшафтного заказника території, а й територія самого ландшафтного заказника «Балка Північна Червона», який підпорядкований управлінню містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради, у непересихаючий струмок, що протікає в руслі балки, здійснюються скиди господарсько-фекальних стоків одного із селищ, а рослинний покрив земної поверхні заказника щорічно безкарно випалюється.
Міське управління містобудування і архітектури, крім володіння охоронним свідоцтвом, жодним чином не причетне до функціонування заказника, все віддано на відкуп стихії. Природні скарби балки «Північна Червона» безграмотно і безпідставно розділені на дві частинки у вигляді заказника загальнодержавного та заказника місцевого значення з однойменною назвою, зазнають варварського руйнування. Міська влада, протиправно дозволивши так звану рекультивацію поверхні геологічних відшарувань для дачно-садівничого освоєння, знищила унікальні відшарування кристалічних порід, які характеризували весь стратиграфічний розтин Криворізького залізорудного басейну. Крім того, за межами цих заказників залишились багатогектарні площі, що мають ландшафтну та біологічну цінність. Знищені таким чином заповідні об’єкти десятиліттями перебувають на обліку в документації Мінприроди як існуючі.
Так само на природоохоронному обліку перебуває знищена із застосуванням технічних засобів геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Виходи амфіболітів».
Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу», відповідальним за збереження якої є Криворізька геологорозвідувальна експедиція та кілька акціонерних товариств, які за всіма ознаками припинили своє існування, давно перетворилася в несанкціоноване сміттєзвалище. На місці природної петрофільної рослинності в результаті накопичення гумусу за рахунок процесів гниття сміттєвих мас, буяють зарослі бур’янів.
Представники стурбованої громадськості попереджають про небезпеку загибелі об’єктів ПЗФ, одначе уповноважені державної природоохоронні служби лише створюють видимість відповідної діяльності.
Окреме місце через невизначеність свого статусу займає нещодавно створений по сусідству з Кривбасом державний ландшафтний заповідник «Інгулецький степ», загальною площею 4 тисячі гектарів. Його становлення від самого початку перебуває під загрозою. Первісно зарезервовані 1992 року за указом Президента України площі степу мали набути статусу державного ландшафтного заказника в 1995 році. Одначе це сталося лише 2002 року, коли охоронне свідоцтво на цей об’єкт було надане Недайводській сільській раді. За минулий час виготовлені межові знаки невідомо куди зникли, а місце розташування самого заказника неспроможні визначити ні керівництво сільради, ні природоохоронні служби. За версією керівництва сільради, територія заказника співпадає з виділеними сільрадою в 1996 році приватизованими земельними наділами власниками земельних ділянок. З іншого боку, природоохоронні служби погодили будівництво кар’єру з видобутку граніту на площі з унікальним рослинним і тваринним світом. Численні звернення представників громадськості до всіх інстанцій Мінприроди, з міністром включно, з проханням провести незалежну перевірку порушень заповідного статусу державного заказника «Інгулецький степ», завершуються безпредметними відписками, базованими на висновках регіональних інспекційних служб, які не мають необхідних знань з предмету науки про біорізноманіття.
Підсумовуючи картину загального стану збереження об’єктів природно-заповідного фонду, підпорядкованих юрисдикції місцевих органів самоврядування, можна дійти висновку про наявність значної кількості загроз для подальшого збереження вітчизняного біорізноманіття.
В їх числі:
1. Відсутність системи резервування територій для об’єктів ПЗФ;
2. Безвідповідальність місцевих органів самоврядування за доведення до деградації підконтрольних об’єктів ПЗФ;
3. Наявність пріоритету повноважень місцевих органів влади перед центральними у питаннях надання статусу об’єктів ПЗФ для особливо цінних природничих утворень;
4. Низька кваліфікація працівників природоохоронних органів;
5. Відсутність реагування Мінприроди в законодавчому полі щодо створення належних умов для збереження ПЗФ України та конфлікт його інтересів у сфері природоохоронної та ресурсодобувної діяльності.
Микола КОРОБКО,
голова Української екологічної асоціації «Зелений світ»; доповідь виголошена на заході «Консультації "Участь громадськості у розв'язанні регіональних екологічних проблем" (Оргуський інформаційно-тренінговий центр, м. Київ, 27 листопада 2009 р.).
|
|
Категорія: ПРОСВІТА-КРИВИЙ РІГ |
Переглядів: 1188 |
Додав: pprosvita
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
