PP

     Четвер, 22.08.2019, 16:40



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2013 » Червень » 3 » Норильському повстанню – 60 років «Проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення»
14:33
Норильському повстанню – 60 років «Проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення»
У Києві відбулися громадські слухання на тему «Норильське повстання: 60 років по тому. Людина vs Тоталітаризм». Як відзначили учасники цього заходу, серед яких – українські і російські науковці й журналісти, це було найперше і наймасовіше повстання після смерті СТАЛІНА. За даними істориків, понад сімдесят відсотків учасників повстання – українці, засуджені на багаторічні терміни неволі, зокрема, колишні бійці УПА. Вони зіграли ключову роль у підготовці і перебігу повстання, яке тривало 61 день. Про це говорили учасники нинішніх слухань.
Оплесками, стоячи актова зала Києво-Могилянської академії зустріла одного з лідерів Норильського повстання Євгена ГРИЦЯКА. Він розповів, за яких обставин почалися виступи ув’язнених 25 травня 1953 року.
«Зона – це певна площа, обведена суцільним парканом у чотири з половиною метри, обплутаним колючим дротом, освітлена довкола вежі для вартівників наших. Усередині побудовані бараки, їдальня, лазня. І ці люди, які мешкали у зоні, були так ізольовані від решти світу, що ніякого контакту зі світом. Особливо це було у Норильську», – згадує ГРИЦЯК. За його словами, засуджені на так званий «бандерівський стандарт» (25 років таборів) після смерті СТАЛІНА у березні 1953 року сподівались на бодай мінімальне пом’якшення табірних умов або зменшення терміну неволі. Але швидко зрозуміли, що ні під яку амністію вони не потрапляли, розповів ГРИЦЯК.
«Ми разом із представниками інших народів відстоювали свої права і гідність, при цьому – ненасильницькими методами. Коли ми усім нашим бараком встали, серед 45 осіб виявилось лише двоє штрейкбрехерів, а інші стояли до кінця, – каже ГРИЦЯК. – На певному етапі було складно керувати людьми, складно їх утримати від насильства. Я це визнаю, це найтяжче було».
ПОВСТАННЯ ДУХУ
Історик Володимир В’ЯТРОВИЧ зазначив, що повстання спровокувала табірна адміністрація, вбивши двох ув’язнених і відкривши стрілянину по житловій частині зони. Гаслом повсталих було «Воля або смерть!», над табором вивісили чорний прапор з червоною смужкою – символ крові, пролитої у боротьбі. За даними науковців, у повстанні взяло участь близько 20 тисяч політв’язнів, які представляли більш ніж вісімдесят національностей. Але головну роль в організації ненасильницького спротиву зіграли саме українці, зазначив В’ЯТРОВИЧ.
«Недарма цей масовий акт ненасильницькоого спротиву пізніше назвали «повстанням духу», адже в’язні «політичної» зони довели, що проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення», – вважає автор документального фільму «Загадка Норильського повстання», лауреат Шевченківської премії Михайло ТКАЧУК.
СИЛА УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ
ЗАЛИШИЛАСЬ НЕСКОРЕНОЮ – НАУКОВЦІ
Придушити повстання вдалось лише 4 серпня, унаслідок штурму табору регулярними військами і місцевими цивільними – комуністами і комсомольцями, які отримали для цього зброю. За офіційними даними, загинуло понад 150 осіб. Інші отримали нові терміни ув’язнення в інших таборах і тюрмах. Тим не менше, повстання похитнуло сталінську систему ГУЛАГу, зауважив у розмові з Радіо Свобода політолог Олександр ПАЛІЙ. «Я думаю, це хороший приклад, щоб пізнати силу власного народу. На жаль, ми ще свого народу не знаємо і не знаємо тих зразків, які б могли за нинішніх обставин нам допомогти», – каже ПАЛІЙ.
Норильське повстання – не просто історія, це долі сотень тисяч українців, які зберегли почуття гідності і любов до батьківщини. Донька репресованих Наталка БЄЛОВА створила у рідному містечку Кіцмань на Буковині музей пам’яті Норильського повстання. «Я – донька репресованих ТАРНАВСЬКОЇ Анастасії Петрівни і КІТА Володимира Васильовича, – розповідає БЄЛОВА. – Все, що зберегли батьки, ми намагаємось показати у нас. У Кіцмані відкрито такий музейний куточок репресованих. Так, там є перша валіза, яку зробив і возив за собою у табори мій тато, а мама шила багато, ось тут є ікона Божої Матері, яку мама вишила».
Подібні вироби, як і тисячі листів, що їх писали політв’язні родинам, є у музеї Норильського повстання у російському Норильську, який заснувала і очолює Алла МАКАРОВА. На слуханнях вона відзначила, що російська інтелігенція досліджує історію цього акту непокори, але владу це не лише не цікавить, а викликає супротив. «Є у нашому місті некомерційне видання «Норильське», яке присвячене історії міста. Там почали публікувати дослідження і спогади про Норильське повстання. А нові публікації і розвідки з’являються щороку, зараз працювати легше, з середини вісімдесятих років відповідні архіви відкриті. А перед тим мало хто наважувався говорити на цю тему», – розповіла Алла МАКАРОВА радіо «Свобода».


Богдана КОСТЮК, радіо «Свобода»,
21 травня 2013 року
Категорія: ІНШЕ | Переглядів: 461 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: