Нещодавно опубліковане дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень має кілька поганих новин для південного сходу України. Згідно з підрахунками Центру, якість життя у суцільній південно-східній смузі є найнижчою. Серед 27 областей/територій України, Запоріжжя є на 22-у місці, Миколаїв на 23-у, Херсон на 24-у, Луганськ на 25-у, Донецьк на 26-у. І на вбивчому останньому – Дніпропетровськ. Лише дві області вибиваються з правила – Харківська, на північному сході, що посіла 2-ге місце, і Чернігівська на півночі – на 21 місці.
Як і можна було очікувати, місто Київ є на першому, а Автономна республіка Крим, з її курортами, – на третьому. Гості західної України не будуть здивовані тим, що Тернопільська область є на четвертому, Львівська – на п’ятому, Чернівецька на шостому, Івано-Франківська на восьмому, Волинська – на 10-у, Закарпаття – на 11-у, і Рівненська – на 13-у місці.
ПЕКЛО ЗАМІСТЬ РАЮ
Оскільки рейтинг базувався на п’ятьох критеріях – матеріальному добробуті, освіті, здоров’ї, безпеці та екології, – є кілька цікавих варіацій. Місто Київ, Крим, Харківська область, Дніпропетровська, Запорізька та Донецька – всі мають високі оцінки щодо добробуту та освіти. На відміну від них західні області, та практично вся решта країни, обганяють південний схід щодо показників здоров’я, безпеки та екології. Грубо кажучи, Донбас – це місце екологічної катастрофи та небезпечних нетрів, в яких живуть освічені та заможні люди. Варто зауважити, що найменш пристосована для життя частина України – південний схід загалом, і Донбас зокрема, є серцем країни Віктора ЯНУКОВИЧА, там зосереджені головні олігархи і «регіонали». Збіг обставин?
Донбас був колись перлиною у сталінській короні радянського соціально-економічного розвитку – приклад радянського центрального планування. Двадцять років тому, коли Україна стала незалежною, розвиток південного сходу вже йшов на спад, але він ще не перетворився на нетрі. Ця трансформація відбулася протягом останніх двадцяти років. Частково - через розвал системи центрального планування, частково - через розвал української економіки 1990-х років. І частково (і не в останню чергу) - через політичні зловживання та економічну експлуатацію пост-комуністичними функціонерами, корумпованими регіоналами, організованими злочинцями та жадібними олігархами. Ці огидні групи, по-суті, змовилися, щоб перетворити індустріальне серце України на економічну пустку, місце екологічного кошмару та соціальної катастрофи. Вони зробили це шляхом захоплення усіх важливих активів, та ігнорування всього іншого. Вони відволікли увагу людей червоними прапорами, порожніми обіцянками, заявами про мовну дискримінацію, культурні війни і таке подібне.
ЯК ОБДУРИЛИ ДОНЕЧЧАН
Загадка полягає не в тому, що кровожерні «регіонали» та олігархи зуміли висмоктати все з південного сходу, як у тому, що люди їм це дозволили. Зрештою, вони досить заможні та досить добре освічені, і мали б розпізнати шахрая. То що ж сталося?
По-перше, населення південного сходу залишається сильно сов’єтизованим. Його культурні цінності та політичні очікування корінним чином відрізняються від модерних, що серед іншого включають ефективні ринкові стосунки, верховенство права, та демократію. По-друге, населення є ізольованим і йому складно уявити себе в контексті глобалізованого світу, змін, що відбуваються в Європі чи - навіть стагнуючої України. І по-третє, населення Донбасу досі вважає свій регіон вершиною цивілізації і сильно ображається, якщо натякнути, що це може бути не зовсім так. В цьому сенсі український південний схід дещо нагадує американський південь Джима Кроу*, де уявлення, способи поведінки та інституції застарілі і пагубні – для всіх. Але потенційно тут приховуються і добрі новини. Важко уявити, що розумні люди колись не зрозуміють, що вони можуть мати краще життя, ніж життя у нетрях, яким помикають бандити. Опитування громадської думки свідчить, що люди швидко втрачають свою віру в ЯНУКОВИЧА та «регіоналів». Якщо пощастить, тенденція триватиме. І це логічно, бо тривалий добробут південного сходу неможливий, якщо не зробити це місце придатним для життя, і то - якнайшвидше.
Одним словом, для південно-східних українців час спливає швидко. Якщо «регіонали» перетворять південний схід України на форпост «третього світу», перед місцевими постане незавидний вибір: погодитися на злиденне життя або забратися звідти до дідька. Якщо, звичайно, вони не усвідомлять, що є і третій шлях: вигнати «регіоналів».
* Джим Кроу – комічний персонаж, чиїм іменем були неофіційно названі расистські закони американських південних штатів часів расової сегрегації 1890-1964 років.
Олександр МОТИЛЬ – професор політології Рутґерського університету (Нью-Джерсі, США), радіо «Свобода», 27 жовтня 2011 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
