У Євросоюзі оприлюднили щорічні енергетичні підсумки. Згідно з даними офіційної статистичної установи Єврокомісії – Eurostat, у ЄС і надалі спостерігається стійка тенденція до заміни традиційних джерел енергії на відновлювані. У 2011 році частка відновлюваних джерел в енергетичному балансі Євросоюзу зросла до 13%.
Згідно з попередніми обережними оцінками результатів діяльності минулого 2012 року, альтернативна енергетика може поліпшити свій результат до 14–15%. Таке зростання є очікуваним, зважаючи на те, що виробництво і споживання відновлюваної енергії у Євросоюзі щороку зростає. Так, у 2004 році показник становив 7,9%, а у 2010 році – 12,1%. Власне, у Eurostat зауважують, що ЄС рухається у напрямку цілей стратегії 20-20-20, збільшуючи використання енергії вітру, сонця, води, біомаси, тепла землі і паралельно зменшуючи споживання традиційного викопного палива: вугілля, газу урану.
У проміжку між 2010 і 2011 роками майже всі держави-члени ЄС збільшили частку альтернативних джерел енергії у споживанні енергії на національному рівні. Наразі найбільших успіхів досягли країни Скандинавії, Прибалтики та Австрія. В Європі добре усвідомлюють, що завдяки впровадженню відновлюваних джерел можна знизити залежність від зовнішніх постачальників енергоресурсів та зміцнити власну енергонезалежність.
Згідно з даними Eurostat, найвищий показник частки поновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні у 2011 році був зафіксований у Швеції (46,8% у загальному обсязі споживання), Латвії (33,1%), Фінляндії (31,8%) та Австрії (30,9%). Найменші успіхи мають Мальта (0,4%), Люксембург (2,9%), Великобританія (3,8%), Бельгія (4,1%) і Нідерланди (4,3%). Найбільш динамічне заміщення викопного палива відновлюваними джерелами продемонстрували Швеція (з 38,3% у 2004 р. до 46,8% в 2011 р.), Данія (з 14,9% до 23,1%), Австрія (з 22,8% до 30,9%), Німеччина (з 4,8% до 12,3%) та Естонія (з 18,4% до 25,9%).
Кожна з країн членів ЄС має свої визначені так звані «цілі-2020». Тобто, який відсоток використання електроенергії із відновлюваних джерел буде досягнуто до 2020 року. Національні орієнтири дуже різняться, від 10% для Мальти до 49% для Швеції. У 2011 році Естонія стала першою державою в ЄС, яка зуміла досягнути поставленого плану на десять років раніше. Показово, що Норвегія, яка видобуває найбільше нафти та газу в Європі, одночасно є лідером зеленої енергетики – у 2011 році 64,7% всієї спожитої в країні енергії було отримано саме з відновлюваних джерел. Ця ж країна має найбільш амбіційну ціль до 2020 року – 67,5%.
В Україні майже немає галузей економіки, розвиток яких відбувається в європейському тренді. Але відновлювана енергетика – виняток. Будівництво великих промислових електростанцій на відновлюваних джерелах продемонструвало світові бажання України рухатись в європейське співтовариство. Але рух цей занадто повільний. Встановлена потужність вітчизняних альтернативних електростанцій у минулому році збільшилася на 57,5% – до 645,1 МВт, а вироблення електроенергії – у 2,2 рази, до 815 мільйонів кВт•год. Проте частка альтернативних джерел в балансі електроенергії, за даними Національної комісії регулювання енергетики, залишилася вкрай низькою – 0,45% за підсумками 2012 року (0,22% – у 2011 році). Згідно з планами національної енергостратегії, Україна має виконати зобов’язання перед європейським Енергетичним співтовариством і до 2020 року збільшити частку відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі споживання енергії до 11%. Відповідно до 2030 року можна очікувати збільшення показників зеленої енергетики в енергобалансі до 18%, у тому числі у виробництві електроенергії – до 10%.
Юрій КОРОЛЬЧУК – член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій,
сайт радіо «Свобода», 23 травня 2013 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
