PP

     П`ятниця, 23.08.2019, 12:11



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2014 » Січень » 29 » Ян ПЄКЛО: «Європа має підтримати українців. У іншому випадку вона б зрадила їх»
14:40
Ян ПЄКЛО: «Європа має підтримати українців. У іншому випадку вона б зрадила їх»
Здійснюється чорний сценарій розвитку подій в Україні. Кому залежить на ескалації конфлікту над Дніпром і чи ще є шанс на його погашення без дальших жертв – про це Українська служба Польського радіо розмовляє з директором Польсько-української фундації співпраці ПАУСІ, Яном ПЄКЛОМ.

- Два місяці протестів на Майдані: з одного боку народ, який демонструє свої проєвропейські прагнення, з другого боку – українська влада, яка спершу ігнорує протести, згодом впроваджує жорстокі антидемократичні закони, і на кінець – українські силовики виступають проти свого народу, що завершується кровопролиттям. Хто відповідає за такий розвиток подій: українська влада чи опозиція, яка не зуміла перетворити потенціал, що проявився на Майдані, у конструктивні дії?
– Треба сказати зовсім щиро і чесно, що відповідальність за це несе влада. Адже це представники правоохоронних органів, якими керує влада, є відповідальними у фізичному аспекті за смерть цих людей. Крім цього, це ж влада призвела до актуальної політичної кризи, схвалюючи драконівські закони, які перечать усім міжнародним договорам, які підписала Україна. І ці закони, можна сказати, були впроваджені нелегітимним способом, з порушенням Конституції та регламенту ВР. Отже, повну відповідальність за те, що сталося, несе влада. А те, що опозиція не здатна говорити одним голосом, і що не дуже має ідею, що можна робити далі – це зовсім інше питання. І ще слід сказати, що влада робить усе, щоб опозицію якомога більш поділити, і намагається робити це дуже ефективно.
- Як в Європі, так і в Україні лунають думки, що цей сценарій подій у Києві написала Москва, яка прагне до розподілу України на Схід і Захід. Такому розподілу намагаються протидіяти як опозиція, так і громадські активісти Майдану, які з самого початку протестів закликали українців зберегти єдність. Чи таке може відбутися?
– Тема розподілу України дійсно є присутньою, також у головних медіа, і, очевидно, це випливає десь з боку Кремля. Здається, навіть, що Владімір ЖИРІНОВСЬКИЙ сказав про це прямо. Це своєрідна спроба чинити тиск, шантажувати Київ, погрожувати йому. Сьогодні Росія відчайдушно прагне загарбати Україну, прагне, щоб Україна стала елементом цього організму, який сьогодні формує Владімір ПУТІН. Адже без України цей організм не має жодного сенсу, тому це дуже важливий бій, дуже важливе завдання, яке Росія вважає для себе принциповим.
- У вівторок в Україні появилися сигнали, які засвідчували про те, що правоохоронці проявляють бажання перейти на сторону протестувальників, якщо отримають для себе гарантії безпеки від лідерів опозиції. Чи, на ваш погляд, перехід армії на бік протестувальників – це єдиний шлях втихомирити, вирішити цей конфлікт?
– Одне питання – це «Беркут», тобто внутрішні сили, міліція, яка поводиться так, як ми це бачимо на екранах телевізорів, і друге питання – це армія, яка, як ми бачимо, поводиться нейтрально. Дійсно, ми чули висловлювання, зокрема, високого рангу військовослужбовців, які закликали вояків перейти на сторону протестувальників. Треба пам’ятати, що у 2004 році точно такий сценарій був зреалізований. Хоч були накази, і рішення (правдоподібно - президента КУЧМИ; можливо, - також прем’єра ЯНУКОВИЧА), щоб насильно придушити Помаранчеву революцію. Армія сказала «ні» і підтримала помаранчевих. Такий варіант сьогодні є також можливим, хоч менш ймовірним, адже, за моїми інформаціями, президент ЯНУКОВИЧ замінив багатьох головнокомандувачів збройних сил.
- Президент ЯНУКОВИЧ, який спершу начебто не помічав протестувальників на Майдані, вже довший час декларує (на словах) готовність вести діалог. Сьогодні він зустрівся з лідерами опозиції. Чи, на Ваш погляд, діалог з президентом, який так ставиться до народу, взагалі є можливим?
– В принципі, президент, по-суті, доказав міжнародній громадськості та своєму суспільству, що він невірогідний. І я не вважаю, що до його бажання та готовності до діалогу можна ставитися серйозно. Це спроба затягнути час, протягом якого спецслужби виведуть командувачів, запроторять у в’язниці та поб’ють. Я радше не маю довіри до такої форми діалогу зі своїм суспільством. Це – можна відверто і чесно сказати – війна, яку він оголосив своєму народові, яка, по-суті, є видом воєнного стану, просто її так не назвали, адже єдине, чого ще немає, це комендантська година.
- З Європи, також з Польщі, звучать різні думки: наприклад, у вівторок сенатор РП Боґдан КЛІХ сказав у інтерв’ю в одному з українських телеканалів, що введення санкцій проти окремих українських високопосадовців – це ненайкраща ідея, адже вона перекриває шлях до діалогу. Інший польський політик, віце-президент Європарламенту Яцек ПРОТАСЄВИЧ, у середу висловив думку, що Європа повинна ввести санкції проти українських можновладців. Проте, досі з боку ЄС ми чуємо лише «слова обурення». Що, на ваш погляд, може і повинен зробити Євросоюз?
– Обурення – не вистачить. Європа повинна проявити солідарність щодо (українського) суспільства, яке захищало євроінтеграцію, бо з цього все почалося: від захисту європейських цінностей, від вимог підписати угоду про асоціацію. Якби Європа тепер залишила цих людей напризволяще, це було б цинічне лицемірство, навіть – зрада, – так можна б це назвати. Це, власне, була б зрада. У зв’язку з тим, потрібною є гостра реакція. Треба якомога швидше ввести пунктові санкції, які б забороняли чиновникам, відповідальним за такий стан подій, у цьому - також членам Партії регіонів, які голосували за цими драконівськими законами. Треба б задуматися над замороженням банківських рахунків олігархів, які підтримують ЯНУКОВИЧА. Тобто треба зробити те, що сьогодні робить США, Білий дім і над чим задумується уряд Канади. Треба про це подумати.. Крім цього, є ще такі організації як Рада Європи, ОБСЄ – Україна є їхнім членом, варто розглянути питання, чи не призупинити членство України у Раді Європи, і таким чином осудити українську владу. Треба робити тиск на українську владу зі всіх можливих боків. Влада повинна понести відповідальність за наслідки своїх рішень і зрозуміти, що їй загрожує.
- Втім, як – на ваш погляд – можуть розвинутися події в Україні?
– Ситуація в Україні, насправді, розвивається в сторону негативної конфронтації. Я побоююся, що президент ЯЕУКОВИЧ переступив (до речі, він вже давно переступив) червону лінію. Він чудово усвідомлює, що якщо він втратить владу в демократичних виборах (а сумніваюся, щоб такі могли бути сьогодні проведені в Україні), то його місце буде у тюрмі, його засудять, і він опиниться у подібній ситуації, в якій сьогодні є пані прем’єр-міністр ТИМОШЕНКО, яку він запроторив до в’язниці. Він це усвідомлює, тому радше він ітиме в сторону «лукашенкізму» чи «путінізму», захищаючи своє майно, яке він здобув не зовсім законним шляхом, і захищаючи свою позицію. Здається, що він має підтримку частини олігархів, які брали участь у цій процедурі, окрадаючи свій народ. І це є, звісно, такий дуже негативний сценарій, який призведе до того, що Польща як країна на сході межуватиме з трьома, а не з двома авторитарними державами.
- Отже, ви передбачаєте лише такий чорний сценарій розвитку подій?
– Ні, є також позитивний сценарій. Якби вдалося довести до проведення дострокових виборів і пояснити президентові ЯНУКОВИЧУ, що єдиним виходом для нього є отримати імунітет, і, можливо, навіть покинути Україну, то треба було б іти саме в цьому напрямку. Тоді стало б можливим проведення демократичних виборів, зміна курсу України і підписання договору про асоціацію (між Україною та ЄС – ред.).

Розмовляла Лідія ЗАЛІТАЧ,
Сайт Польського радіо, 22 січня 2014 року
Переглядів: 508 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: