Не є таємницею той факт, що річка Саксагань, загнана свого часу в трубу-тунель, приречена на повільну загибель. А наближають її події на зразок тих, що відбулися наприкінці серпня цього року, коли річка буквально зупинилася.
Природно, що рясні дощі зумовлюють значне забруднення річки змитою землею, піском та сміттям. Усе це неодмінно осідає у найвужчій ділянці річки – в тунелі. Так було і в серпні, коли річка зупинилася, а рівень води в ній піднявся до 90 сантиметрів. Понад місяць Саксагань боролася за життя. Нарешті, вода промила утворений затор у трубі-тунелі й опустилася до звичайного рівня. Але ніхто не знає, після якого чергового забруднення річка зупиниться знову. Тож питання, як рятувати Саксагань, залишається насущним.
У липні цього року я вчергове звернувся зі своїм планом порятунку річки до голови міської ради Кривого Рогу Юрія ВІЛКУЛА. Суть пропонованого плану полягала в тому, що треба почати вибіркову розчистку русла річки від намулу в рекреаційних зонах, місцях відпочинку громадян. Почати цей процес варто було б на водосховищі КРЕС’у і, поступово рухаючись за течією, підняти загальний рівень води в річці на один метр. Такий сценарій цілком реальний, він детально прописаний у новому , здешевленому і спрощеному, варіанті мого плану.
Разом із тим, враховуючи значні проблеми з наповненням розчищеної стариці водою, в плані містилася пропозиція взяти для цих потреб воду з тупика Саксагані (біля впадіння її до тунелю) і пустити потік у керамічних або поліетиленових трубах по старому руслу в обхід залізорудного кар’єра.
Таким чином, мої пропозиції, по-перше, вирішували проблему чистоти і повноводності русла в Жовтневому і Саксаганському районах міста, а, по-друге, - розв’язували питання наповненості розчищеної стариці водою. В остаточному підсумку реалізація мого плану відкрила б шлях до відновлення Саксагані як єдиної екологічної системи.
На всі викладені мною міркування реакція міського керівництва була прагматичною. Начальник управління міського управління екології Олександр СКАКАЛЬСЬКИЙ запросив мене на робочу зустріч із фахівцями інституту ДРПВІ «Дніпроводгосп». Під час розмови з’ясувалося, що мої пропозиції частково збігаються з альтернативними варіантами, запропонованими фахівцями згаданої установи.
Згідно з першим із них, передбачається подача води по новому руслу в обхід кар’єра ЦГЗК до стариці Саксагані. Довжина річища, що з’єднує обидва відрізки Саксагані, має становити близько чотирьох кілометрів, із них 1,3 кілометра підземним тунелем через існуючий відвал кар’єру і залізницю та відкритим каналом із шириною по дну в два метри. Орієнтовна вартість робіт за цим варіантом складає 28,2 мільйона гривень.
За іншим тлумаченням цього варіанту, вода по новому руслу має подаватися в обхід кар’єра ЦГЗК. За тієї ж довжини нового річища перехід через відвали ЦГЗК становитиме один кілометр. Орієнтовна вартість робіт – 13, 64 мільйона грривень.
Варіант другий відрізняється від названих підваріантів радикально. Уявіть собі: на березі річки Інгулець будується насосна станція витратою 100 л/сек. та напором до 40 м. Довжина технологічного водогону – 4,4 кілометра, діаметр умовного проходу – 400 мм, матеріал – поліетилен. Коштувати все це має лише близько 5,2 мільйона гривень.
Із цих двох запропонованих інститутом варіантів за основу взяли другий, аргументувавши тим, що вода в Інгульці є чистішою. Саме за цим варіантом інститут займеться складанням технічного проекту.
Як бачимо, «інтереси» річки Саксагань знову не враховані, натомість зайве екологічне навантаження має взяти на себе Інгулець. Втім, від остаточного песимізму стримує те, що практика подібних проектів передбачає альтернативні варіанти, один із яких може згодом бути прийнятий у результаті громадських обговорень. Тож махати рукою на справу, а, тим більше, опускати руки рано: попереду велика робота.
Велику надію покладаємо на громадські організації нашого міста. І не тільки ...
Як відомо, 28.08.2012 р. в громадсько-суспільному житті нашого міста, за ініціативою Криворізької агенції міжнародного розвитку, громадської організації Екоцентр – К та Польської фундації Miejsc i Ludzi Aktywnych «Mila» відбулася, можна сказати, значна подія – презентація проекту «Повернути ріку людям», метою якої є побудова трисекторального діалогу для впровадження спільних проектів із відновлення річки Саксагань, користуючись досвідом спеціалістів та практиків із Польщі. Далі, цитую: «Координатор проекту - А. ЯЖЕМБСЬКА. Проект фінансується в рамках програми польсько-американського фонду Свободи «Перетворення у регіоні – RITA», яку реалізує фонд «Освіта для демократії». Проект співфінансований у рамках програми Польського співробітництва для розвитку Міністерства закордонних справ республіки Польща у 2012 р.- Програма «Підтримка демократії».
Польські друзі у перебігу цієї події представили також свій дуже цікавий проект «Нова Гута – Кривий Ріг – партнерство на промислових просторах», де навели конкретний приклад, як завдяки трисекторальному партнерству вони створили у місті Нова Гута, схожому по екологічному забрудненню на Кривий Ріг, зону сучасної екологічної чистоти. Тож будемо і ми сподіватися на наше краще спільне майбутнє!
Валерій ДЕРКАЧ інженер-металург, м. Кривий Ріг.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
