PP

     Четвер, 22.08.2019, 23:49



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2012 » Липень » 9 » Григорій ГУСЕЙНОВ про Анатолія ДІМАРОВА
12:59
Григорій ГУСЕЙНОВ про Анатолія ДІМАРОВА
У травні 2012-го цьому видатному українському письменнику виповнилося 90 років. Це ціла епоха простоти й душевної краси в українській літературі. Про Анатолія ДІМАРОВА можна дуже багато розповідати, та найкраще розкажуть ним написані твори. Сьогодні ж коротко про знайомство з ним і враження від творчості - від нашого земляка, письменника Григорія ГУСЕЙНОВА, редактора всеукраїнського журналу «Кур’єр Кривбасу» і секретаря Національної спілки письменників України.
Анатолій ДІМАРОВ – це сьогодні фактично найстаріший письменник в Україні. Йому виповнилося 90 років, і ми з ним знайомі років з десять, хоча читав я його книжки ще під час навчання в університеті., знамениті його «Містечкові історії». В них – все просто, зрозуміло, там немає якихось складних сюжетних поворотів, немає ідеологічних канонів, а просто йде розповідь про звичайні, буденні речі.. Але з тих простих речей ти розумієш, що найголовніше в людині - це порядність, чесність, бажання не залишитись осторонь, коли комусь погано. Якраз це все є в книжках Анатолія ДІМАРОВА.
Між тим, йому із самого початку письменницької діяльності довелося пройти через значні випробування, бо на багато років змушений був поїхати з України й жити десь на Памірі, бути геологом, ходити в експедиції. А потім, коли він написав свої книжки, до читачів вони доходили роками, долаючи різні рогатки, доводилося їх друкувати не під своїм прізвищем…
Для мене було великою несподіванкою, коли він, солідний літній чоловік, зустрів мене, зупинив і сказав: «Я хочу Вам подякувати». Я запитав «За що?». «За Ваші «Господні зерна» (це одна з моїх книжок), - відповів Анатолій ДІМАРОВ. Ось так ми познайомилися. Я побував у нього вдома, познайомився з його дружиною, Євдокією. Вона теж письменниця, хоч і не така знаменита, як її чоловік. Однак її автобіографічні тексти дуже симпатичні. І мене склалося таке враження за час наших спілкувань протягом останніх років, що поки є Анатолій Андрійович і пані Євдокія, поки є українська література як така. А от далі треба буде знаходити таку підпору, таку глибу, як цей письменник для того, щоб і далі українське слово звучало. Та 90 років – це ще не останній термін. Бо, дивлячись на Анатолія Андрійовича, розумієш, що йому ще жити й писати. Він уже кілька разів друкував свої оповідання в журналі «Кур’єр Кривбасу». І я з охотою буду друкувати й надалі його твори..



Анатолій ДІМАРОВ


Григорій ГУСЕЙНОВ


Підготувала Олена МАКОВІЙ.
Категорія: ПРОСВІТА-КРИВИЙ РІГ | Переглядів: 829 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: