НА АДРЕСУ РЕДАКЦІЇ надійшов схвильований лист дніпропетровського просвітянина, краєзнавця, члена товариства охорони пам’яток історії та культури п. Михайла РЯБЦЕВА. Пан Михайло звертає нашу увагу на наболілі питання неналежного пошанування, а точніше, на не пошанування пам’яті борців за Незалежність у сучасній Україні, на викреслення ідеалу служіння Вітчизні із виховного процесу, а також - на недостатнє висвітлення цих питань у нашому часописі. Він, зокрема, написав:
«На жаль, на шпальтах «Променя Просвіти» малувато інформації про життя і діяльність Освіти, молодшої сестри Просвіти. Не бачу інформації про героїзацію «Реабілітованих історією» патріотів, які в роки тоталітаризму виборювали Незалежність України, держави, в якій ми сьогодні живемо. До речі, зокрема - Михайла ПРОНЧЕНКА, поета, журналіста, просвітянина, сина Марини Кузьмівни та Семена Тимофійовича ПРОНЧЕНКІВ, селян районного міста Апостолове. Михайло ПРОНЧЕНКО - постать справжнього українського патріота. Наш з вами обов’язок - героїзувати цю особистість і на його образі виховувати підростаюче покоління. Він боровся за незалежну Україну на два фронти. Німецькі фашисти підступно Михайла ПРОНЧЕНКА розстріляли, а радянські комуністи посмертно зробили зрадником Української Нації. Ми сьогодні, маючи його здобутки, замовчуємо їх, замість того, щоб системно висвітлювати їх на шпальтах «Променя Просвіти», показати читачам, за що не любили, боялись і чому знищили ім’я патріота Михайла ПРОНЧЕНКА.
Ми повинні ставити питання перед Президентом України В. Ф. ЯНУКОВИЧЕМ про реабілітацію і відзначення державними нагородами Михайла ПРОНЧЕНКА посмертно. Ми, просвітяни, повинні ставити питання перед органами місцевого самоврядування міста Кривого Рогу та Апостолового про вшанування і увічнення імені Михайла ПРОНЧЕНКА шляхом повного видання його творів, встановлення пам’ятних дошок в місцях, пов’язаних з його діяльністю – в школі, де він навчався, на приміщенні редакції, де він працював, та таке інше. Приводом для цього може бути проведення відкритого уроку в школі, в училищі, вузі на тему: «Голодомор», «Тарас Шевченко», «Патріотизм» у творчості Михайла ПРОНЧЕНКА. Це конкретні кроки у справу національного прозріння».
Нам дуже важливо, що пан Михайло не лише критичним поглядом оцінює нашу діяльність, надає свої пропозиції, а й допомагає практично в поширенні нашого просвітянського видання. Слід відзначити, що ми поділяємо бачення проблематики автором листа. Одначе перебуваємо в певній залежності від обставин. Формат нашого видання замалий для розміщення матеріалів ґрунтовних досліджень Ми намагаємося подавати матеріали, що стосуються широкого спектру суспільного життя, як це мало місце в діяльності «Просвіти» від часу її започаткування. Чимало місця ми відводимо правовій проблематиці, що вкрай необхідно для зростання правової свідомості громадян, так необхідної у сучасному світі. Що стосується висвітлення стану освіти, то ми розуміємо перезрілість цього питання. Проте воно потребує кваліфікованого підходу, участі у цьому викладачів-практиків. Загальновідомо, що працівники навчальних закладів складають дуже незначний відсоток у просвітянських лавах. Редакція не відмовляється від розміщення на шпальтах свого видання матеріалів, надісланих різними авторами. Ми не забуваємо про героїчне життя Михайла ПРОНЧЕНКА Івана БАГРЯНОГО та інших. Друкували матеріали про їхню творчість. Підтримуємо ділові стосунки з Фундацією імені Івана БАГРЯНОГО із США. Готуємо лекційну програму про життя і творчість Івана БАГРЯНОГО та Михайла ПРОНЧЕНКА.
Можливості ж активнішого впливу на органи місцевого самоврядування на теперішній час паралізовані появою групи осіб, що 2009-го року таємно внесли зміни до Єдиного реєстру та ізолювали нашу організацію. Другим гальмівним чинником є прийняття міською радою рішення про функціонування російської мови як регіональної.
Ми вдячні пану Михайлу за цінні поради і надіслані матеріали.