 13 жовтня в багатьох країнах світу (і в Україні – в тому числі) відзначили 150-річчя від дня народження Фрітьйофа НАНСЕНА. У всьому світі він відомий не тільки як визначний науковець з біології та дослідник Півночі, а в першу чергу як людина, яка врятувала від голодної смерті мільйони людей, причому в основному - дітей. І ця його визначна діяльність має пряме відношення до України, а ще більше – до села Михайлівки тодішнього Криворізького повіту (нині – Апостолівського району Дніпропетровської області).
То хто ж він такий, Фрітьйоф НАНСЕН? Яким чином він врятував від смерті мільйони людей?
Нинішній рік в Україні оголошено Роком цього відомого норвезького гуманіста, відомого вченого, дипломата й лауреата Нобелівської премії миру. Фрітьйоф НАНСЕН знаний у світі своїми легендарними науковими експедиціями до холодних широт Півночі нашої планети. Чого тільки вартий один лише героїчний лижний перехід через крижаний острів-гігант Гренландію! Крім того, він у своїх експедиціях майже досяг Північного полюсу, а ще був одним із організаторів Ліги націй і представляв у ній рідну Норвегію, а пізніше став у тій організації Верховним представником із гуманітарних питань. І це саме він найбільше потурбувався про долі півмільйона військовополонених із двадцяти шести країн світу та ще двох мільйонів емігрантів, що полишили Росію після державного перевороту 1917 року та пізніших подій громадянської війни. І саме за його ініціативою були створені спеціальні посвідчення, відомі як «нансенівські паспорти», завдяки яким було визначено статус людей, що поневірялись тоді по всій Європі. Також він вирішив проблеми грецьких і турецьких біженців у ті післявоєнні часи. А ще Фрітьйоф НАНСЕН, який помер в 1930 році, був засновником нової науки — фізичної океанології…
На території ж більшовицької Росії, до складу якої тоді входила і Україна, у 1921 році після громадянської війни настала посуха, яка охопила Поволжя, більшу частину України, Крим і Північний Урал Росії. До числа шести губерній тодішньої України, які найбільше постраждали від посухи й подальшого голоду, входила і Катеринославська, а в цілому на території України голодувало більше семи мільйонів людей. На Апостолівщині досліджував події тих часів Григорій Сергійович МАГДАЛИНА, який зі своєю дружиною Надією Василівною приїхав у село Михайлівку 1982 року, а самі дослідницькі дії розпочав уже 1988-го, коли був директором місцевої школи. На жаль, Григорій Сергійович дев’ять місяців тому помер і не дожив до відзначення 150-річчя з дня народження Фрітьйоф НАНСЕНА в Михайлівці. Хоча саме завдяки його турботам на будинку сільради висить тепер меморіальна дошка на вшанування пам’яті великого вченого і гуманіста.
Як розповіла Надія Василівна, тоді, в ті далекі голодні роки, була створена Місія НАНСЕНА, і в Харкові НАНСЕН виконував місію Верховного комісара Міжнародного Червоного Хреста по боротьбі з голодом. Завдяки його активним організаторським діям, як підкреслює Надія Магдалина, було зібрано більше сорока мільйонів швейцарських франків, що дозволило врятувати від смерті 6 мільйонів 400 тисяч дітей і 400 тисяч дорослих. На тодішній Катеринославщині внаслідок дій місії були створені продовольчі бази, які розташовувалися в Нікополі та в Довгинцевому. За словами Надії МАГДАЛИНИ, більше 56-ти тисяч чоловік харчувалися з тих продовольчих баз. Але цими діями Фрітьйоф НАНСЕН не обмежився, а після отримання в 1922-му році Нобелівської премії миру всі одержані кошти (включаючи й ті, що отримав за видання й розповсюдження своїх книг) він спрямував для створення двох показових господарств. Одне з них було організоване на Поволжі, а друге – у нас на Апостолівщині, в селі Михайлівці. Нині (вже по смерті свого чоловіка, котрий після роботи в школі організував і очолив фермерське господарство імені Фрітьйофа НАНСЕНА, відродивши на Апостолівщині пам'ять про нього) Надія Василівна керує цим господарством, вирощуючи там і картоплю, і інші овочі, а також – пшеницю. А ще вона повідомила, що з нагоди відзначення 150-річчя видатного вченого й гуманіста надійшов лист із посольства Норвегії в Україні, в якому посол Норвегії від ціорї держави висловлює подяку за вшанування пам’яті їхнього знаменитого земляка.
Але таке вшанування відбувалося не тільки у нас на Апостолівщині, а, наприклад, у Харкові, причому раніше, ще влітку. В тому місті за сприяння Українсько-норвезького центру культури та співробітництва імені Фрітьйофа Нансена 1 червня відбулися наукові та культурно-мистецькі заходи. Серед них – міжнародна конференція «Фрітьйоф Нансен і актуальні проблеми сучасності (в рамках цього заходу відбувся також телеміст із учасниками з Норвегії, України, Росії та Вірменії), культурно-мистецька програма у харківській опері «Його народила Норвегія, а втратив світ» та інші заходи. А пізніше в Києві у будинку Митрополита, який розташований на території Національного заповідника «Софія Київська», Посольство Королівства Норвегія в Україні відкрило експозицію «Фрітьйоф НАНСЕН: науковець і гуманіст». Ця експозиція — точне відтворення норвезької виставки, яка розміщується в Музеї «Фрама» в Осло.
В кінці не зайвим буде зазначити, що і в Кривому Розі (у Жовтневому районі) є вулиця, яка носить ім’я Фрітьйофа НАНСЕНА.
Олена МАКОВІЙ, м. Кривий Ріг
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
