Нам стало ясно, що вирішальна боротьба за незалежність продовжується і розгортається з наростаючою силою після проголошення НЕЗАЛЕЖНОСТІ України. Визволені раби не хочуть бути вільними, і ми виступаємо проти них. Сприймайте нас, українських патріотів, як націоналістів воскресаючого народу, що прагне стати європейською нацією. Пора вже нам перестати боятися автентичної назви нашого світогляду: НАЦІОНАЛІЗМУ, ЯКИЙ МИ РОЗУМІЄМО ЯК СЛУЖІННЯ БАТЬКІВЩИНІ. В такій ситуації когорти посивілих рухівців і патріотично настроєних студентів Київського університету імені Тараса ШЕВЧЕНКА вирішили об’єднатися і створити Українську Народну Раду як трибуну правди і совісті, розуму й пам’яті українського народу, трибуну захисту нашої державності. МИ ЗНАЄМО: найстрашніше, що нам відкрилося за часів свободи – це ворожнеча між партійними вождями, що розбіглися, як потиличні вівці, по різних кошарах, вираховуючи, де більше їм дадуть сіна за ганебне мовчання в парламенті або за голосне мекання на честь лідера якоїсь партії. АЛЕ МИ ТАКОЖ ЗНАЄМО, що в кожній партії, в кожній громадській організації (і взагалі – в кожному домі на нашій землі) є люди з високими моральними якостями, національною свідомістю, майстри свого діла, які мають що сказати президентові, урядові і законодавчому органу країни. Ми звертаємося до них із пропозицією співпрацювати з Українською Народною Радою, вступати до неї. УНР, створена на індивідуальному членстві, дає їм можливість виступати не тільки від свого імені, але також і від імені УНР. НАША ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕ Є ВИБОРЧИМ ПРОЕКТОМ. Вона поступово розгорне свою діяльність на майбутні роки і роки. Вона має стати на захист основ нашої державності, і насамперед – української мови та національної ідеї. Безперечно, з’їзд має визначити свою позицію щодо президентських виборів, і ми маємо поставити вимоги до майбутнього лідера держави і (відповідно до них) підтримати того, хто найближчий до нашого устремління будувати Україну не як сателіта відроджуваної Російської імперії, а як - національну незалежну Українську державу з неухильним напрямом інтегруватися до Європейського Союзу та до головної міжнародної безпекової організації – НАТО. Дмитро ПАВЛИЧКО, Герой України, письменник, громадський і політичний діяч, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради.
|