ЯКЩО ЖИТИ довго в індустріальному місті, то за роки й роки життя в нашому організмі (я зразу - до суті проблеми) накопичуються шлаки: в судинах, суглобах, тканинах різних органів… Простіше сказати де вони не накопичуються. Тому здоров’я нас з роками й підводить. А що вже тут говорити про психологічний стан людини в нашу епоху змін (пам’ятаєте мудрий вислів китайського філософа… «Не дай вам Бог жити в епоху змін»), він - справді важкий.
І от живе людина, наприклад, у Кривому Розі… І вода жорстка …і життя «жорстке»... Що робити?..
А я пригадую розмову з одним мудрим дідусем, років десь дванадцять тому. У свої 84 він зберіг свій фізичний стан і виглядав досить пристойно. Це був, як всі до нього зверталися, Іван Григорович.
Як виявилося, він робив в роки соціалістичного Кривого Рогу на «Криворіжсталі» водієм, об’їздив на своєму авто європейську частину тодішнього Радянського Союзу, побував і на Кавказі, і в Прибалтиці. І зі свого способу життя виніс як досвід елементарні спостереження...
Тож коли приїздив з відрядження, то сідав за стіл вдома і пив червоне сухе вино. „І „не сухе” - теж, - жартував Іван Григорович, - щоб розкріпостити напружені нерви”. Та, проте, дорога завжди була як ліки… Ліки від монотонності життя… Зміна вражень. Різні люди. Різні міста: Запоріжжя, Харків, Дніпропетровськ, Миколаїв, Одеса, Львів, Мінськ, Ростов, Донецьк, Тбілісі, Таллін, Рига, Вільнюс… І дорога…дорога…дорога… Міста і містечка. А ще - люди…люди…люди. «Ви знаєте? - Мені завжди везло на людей…»
Праця лікувала людину доріг… Простого українського водія з «Криворіжсталі» Івана Григоровича. А коли вдома, то - сім’я, діти, друзі на роботі. «Мені життя ніколи не набридало»,- підсумовував мій статечний співрозмовник.
Перед зустріччю з Іваном Григоровичем я тоді повернувся з відрядження: із Харкова. Ми привезли з Харківського авіаційного інституту параболоїд для сонячної енергетичної установки, яку розробляли на одній приватній фірмі. І теж «розкріпостились» з Іваном Григоровичем. Та й клімат тієї дружньої розмови врізався в пам'ять на роки...
Нині ми, в боротьбі за виживання, в гонитві за різними цілями-принадами, обтяжені безліччю проблем, чи дозволяємо собі іноді по-справжньому відпочити, відчути нештучне тепло міжлюдського спілкування, поговорити з людиною, яка просто рада тебе бачити?..
Що, знову будете про грип та різні простуди, про телесеріали? А чи не набридло ось так сидячи (або - бігаючи туди-сюди) скніти, га?
Послухайте... 19-го грудня – Святий Миколай, потім і Новий рік, і Різдво, і... Та зробіть же ви, врешті. Собі відпочинок посеред тієї суєти-метушні!.. Їдьте в Карпати, в Крим, їдьте до родичів куди завгодно по всій Україні чи й за кордон: до Праги, до Відня, до Варшави... Але для початку зупиніться, зберіться з думками й поміркуйте. А якщо не виходить, то зателефонуйте до нас, у туристичну агенцію: 401-29-03. А то й приходьте до нас на Калініченка 3, в будинок біля школи мистецтв у Центрально–міському район в офіс 307.
Ми вам порадимо… - Де краще зустріти Новий рік чи Різдво…Куди краще поїхати самому і повезти свою родину…Хоч на тиждень…хоч на три дні…Хоч на день. А ще краще – завітайте на сайт tourhel.at.ua Україна велика! В Карпатах сніг обіцяють із середини грудня.
Тож зупиніться, поміркуйте, адже час іде. Невпинно...
Олександр ЧИЖИКОВ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
