На перший погляд, винесені наприкінці квітня 2014 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції в Дніпропетровській області Сігай А. О. постанови про закінчення виконавчих проваджень, де стягувачами виступали члени родини Михайла Крочі, не мали б викликати заперечень. Ну, ось така реальність: «Виконати рішення суду без участі боржника неможливо. Державним виконавцем було внесене подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом та застосовані штрафні санкції …». А звідси і зміст постанов: виконавче провадження з примусового виконання за виданими Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу виконавчими листами закінчити, чинність арешту майна боржника припинити та скасувати інші заходи примусового виконання рішень. Стягувачам – родині Крочі, якби вони знали про існування цих постанов, залишалося б тепер покладатися на рішучі дії в цій справі правоохоронних органів. Як розвивалися події, що передували закінченню виконавчих проваджень, стягувачі теж не відали, виконавча служба цього разу організувала роботу за принципом «таємниця слідства». Державний виконавець прямо заявила, що документи виконавчого провадження секретні, і Кроча ознайомитися з ними не має права. Як відомо, закон про виконавче провадження дозволяє стягувачам постійно знайомитися з просуванням справи, але, як виявляється, не скрізь. Виконавча служба навіть не направила у передбачений законом термін копії постанов про відкриття виконавчих проваджень. Усні скарги, з якими п. Кроча звертався до начальника відділу державної виконавчої служби Носача щодо бездіяльності державного виконавця Сігай А. О., залишалися безрезультатними. Там вдалися навіть до елементарного обману, пояснюючи ненадходження до стягувачів копій постанов через повернення їх як не отриманих адресатом. У поштовому відділенні факт надходження листа не підтвердили, але це не засмутило виконавчу службу. Спираючись на норму закону, п. Михайло Кроча 16.04.2014 року надіслав до виконавчої служби Дніпропетровської області скаргу, в якій поскаржився на те, що державний виконавець у своїх постановах про відкриття виконавчих проваджень не внесла деяких зазначених у текстах виконавчих листів зобов’язань боржників, що надає їм можливість не виконувати рішень суду щодо окремих вимог, які стосуються приведення прибудови до вимог будівельних норм, що стягувачі у відведений законом термін не одержали копій постанов про відкриття виконавчих проваджень, а в текстах самих постанов містяться недостовірні дані про дати подання стягувачами до виконавчої служби заяв про примусове виконання виконавчих листів. 19.05.2014 року М. В. Кроча змушений був звернутися до начальника відділу державної виконавчої служби Носача П. Г. зі скаргою на те, що «державний виконавець Сігай А. О., встановивши за названими виконавчими листами термін самостійного виконання рішень суду дату 06.03.2014 р., впродовж більше ніж двох місяців не повідомила мені, стягувачеві, про вжиті нею заходи примусового виконання виконавчих проваджень». М. В. Кроча також зазначив, що постановами, виданими в 20-х числах квітня з причини того, що в рішенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу не в повній мірі визначена резолютивна частина, строк, визначений виконавчою службою для самостійного виконання відповідачами рішення суду, не змінювався. У листі начальника відділу державної виконавчої служби Носача П. Г від 02.06.2014 року, надісланому у відповідь на скаргу на бездіяльність державного виконавця, Кроча М. В. одержав від останнього опис «правильних» заходів державного виконавця і жодних натяків на необхідність впорядкування діяльності служби. Крім того, повідомлялося, нарешті, що, згідно закону, стягувач як сторона виконавчого провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження. І саме з цього листа стягувачі дізналися, що ще 25.04 .14 року у зв’язку із закінченням виконавчого провадження державним виконавцем направлені подання до Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області та до УМВС України в Київській області про притягнення боржників до кримінальної відповідальності. 20.09.2014 р. Кроча звернувся до Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про визнання його на підставі ст. 55, ч. 3 КПК України потерпілим по справі. Листом від 23.09.2014 року слідчий П. С. Брик, посилаючись на те, що Кроча не є ні потерпілим, ні заявником, повідомив про те, що він не має права розголошувати відомості, що містяться у кримінальних провадженнях. Отже, виходить так, що особи, в інтересах яких провадиться виконавче провадження, не мають права знати, в який спосіб відбувається захист їхніх інтересів. Така «сувора» правда кримінального судочинства в Україні. Лише 16 грудня 2014 року п. Крочі в перебігу судового засідання стало відомо, що відомості кримінальних проваджень № 12014040770001564 і № 12014040770001565 внесені до ЄРДР від 21.05.2014 року, а 12.12.2014 року обидва кримінальні провадження у зв’язку з відсутністю у діяннях боржників складу злочину закриті. У цій історії від самого початку був запрограмований сценарій провалу виконавчого провадження рішення суду, вимученого титанічною наполегливістю позивачів. Таке рішення суду дуже не влаштовувало правлячу верхівку міста Кривого Рогу, оскільки комерційна прибудова до житлового будинку по вулиці Пушкіна була результатом «праці» цілого кола чиновників і депутатів міськради. У чиїх інтересах? Це є предметом подальших досліджень. Микола КОРОБКО представник інтересів М. В. КРОЧІ в суді з червня 2012 року
|