Головна » 2015 » Липень » 15 » Антін ЛУЦЬКІВ: «Ні, не про «велич» потрібно тепер говорити росіянам»
21:58 Антін ЛУЦЬКІВ: «Ні, не про «велич» потрібно тепер говорити росіянам» |
СТАЛІНОВЕ вихваляння росіян перед іншими народами дало велике відживлення для великодержавницьких націоналістичних кіл російського імперіалізму як в СССР, так і поза його кордонами. Останні 35 років російських націоналістів нічому іншому не навчили, і вони ще настирливіше домагаються лише одного — берегти і зміцнювати неподільну велику Російську імперію. Ще так недавно ми були свідками широкого імперського еміграційного руху серед росіян за повернення до СССР в колах російської еміграції з 1917-1920 pp., особливо в Европі. І хоч цей рух за безпосередню творчу участь в будівництві змодернізованої Російської імперії зустрів законний спротив з боку західно-европейських урядів і примушений тепер іти на спад, та відгук цього продовжується й тепер в непослабленій активності імперських журналістичних кіл, а все це разом показує, що розрахунок кремлівського «вождя» не був помилковим і дає відповідні наслідки. Досконалим зразком завершення політичних шукань представників такої російської еміграції був широко відомий в СССР письменник О. ТОЛСТОЙ, котрий на початку захоплення комуністами влади в Росії втік на еміграцію, а потім, коли звідти побачив, що імперія не розвалилась, а, навпаки, ще успішніше далі розширюється та міцніє, хоч і не під трикольоровим прапором царської династії РОМАНОВИХ, а під червоним ленінським, після п'ятирічного перебування за межами СССР (1918-1923 pp.) повернувся назад і всі свої сили та літературні здібності віддав на зміцнення імперії, пишучи роман про «славну» діяльність тиранів на московському престолі як в минулому, так і тепер: повість про Івана ГРОЗНОГО, роман «ПЕТРО І.», роман «Хліб» про СТАЛІНА і тому подібне. В особі О. ТОЛСТОГО найбільш типово виявилась сучасна панівна тенденція в розвитку імперської інтелігенції, представників російського імперіалізму, творців сучасного офіційного кремлівського світогляду, і вся та легкість, з якою весь час відбуваються різноманітні політичні поєднання на ґрунті російського імперіалістичного світогляду всіх захисників Російської імперії, починаючи від найзапекліших комуністів і кінчаючи рештками дворянства на еміграції. Ні, не про «велич» потрібно тепер говорити росіянам, не про «славу» сучасного їхнього життя, а про жалюгідне животіння. І поки там замість вільної людини буде перебувати «совєтська проста людина», а вільне від комуністичної системи деспотизму виховання молоді і народу буде заборонене та будь- які прояви незалежної людської думки й почуття за урядовими розпорядженнями невпинно спотворюватись, за таких умов росіяни будуть і надалі лишатись великою загрозою вільним людям та їх демократичній державності. Лише той може бути тепер дійсним другом росіянам, хто допоможе їм збагнути весь розмір їхньої відсталості і допоможе їхнім прозрілим людям стати на принципах послідовного демократизму, стати до боротьби проти комуністичних тиранів, жорстоких і поки що єдиних власників їхньої душі і тіла. Лише тоді, коли росіяни позбавляться імперіалістичного світогляду та його пережитків та сповняться любов'ю до волі й бажанням до свого визволення, а разом з тим і до звільнення погноблених ними багаточисельних інших народів, тільки тоді вони матимуть підставу на належне визнання і повне співчуття від прогресивних народів світу. Бо не може бути вільним і поважаним іншими народами той народ, який на крові й сльозах інших, погноблених ним народів будує свій добробут. Антін ЛУЦЬКІВ, член Наукового товариства імені Тараса ШЕВЧЕНКА в Америці; зі статті Антона ЛУЦЬКІВА «Тиранія і Росія», яка була опублікована в газеті української діаспори в Америці «Свобода»; розміщена в проекті газети «День» «Україна Incognita » Історія і "Я" «Спадкоємність московської тиранії: аргументи 1952 року»
|
Переглядів: 697 |
Додав: pprosvita
| Рейтинг: 0.0/0 |
|