PP

     П`ятниця, 29.03.2024, 12:13



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2011 » Жовтень » 14 » «Жінка не сприймається як суб’єкт…»
20:02
«Жінка не сприймається як суб’єкт…»
Жінка має бути вдома чи можна - і в політику?
(Бесіда з Іриною ГАМБАРЯН, керівником донецької громадської організації, сертифікованим тренером за темами «Гендеоний погляд: Інтернет», «Нові медіа, нові можливості в роботі журналістів і медіа-активістів» та іншими).

- Пані Ірино, до проведення таких тренінгів штовхає, мабуть, становище в українському суспільстві?
- Справа в тому, що у нас суспільство сегреговане за ознаками так званих чоловічих і жіночих професій, чоловічих і жіночих домашніх робіт, чоловічих і жіночих функціональних обов’язків у суспільстві. І я не можу говорити про те, що у нас десь немає стереотипів. Найперше - це те, що жінка сприймається як мати, як дружина, як подруга, але нізащо – як функціональна самостійна особистість. На перше місце ставиться репродуктивна функція жінки. Жінка не сприймається як суб’єкт, а сприймається лише як об’єкт з метою виконання дітородних функцій. Вона – мати, берегиня домашнього вогнища, вона (в ліпшому сенсі) подруга.
- А чи треба боротися із розповсюдженням гендерних стереотипів у суспільстві? Якщо треба, то як саме?
- Боротися треба з будь-якими стереотипами, а тим більше – з гендерними. Єдиний спосіб – змінювати свою свідомість (це стосується кожного). Ми не змусимо людину думати тільки так і не інакше (про це вже потурбувалась відома нам держава протягом 80-ти років). Ми можемо тільки запропонувати варіанти для вибору. Наприклад, кожна жінка має сама вирішувати, як їй цікавіше буде жити: бути повноцінним членом суспільства чи залишатися берегинею сімейного вогнища. Тому що у нас багатьох жінок влаштовує та ситуація, яка вже склалася: перейматися лише домашніми проблемами і вихованням дітей. І їм просто немає сенсу пояснювати, чому вони мають займатися громадською роботою і чому мають домагатися зміни законів.
- «Жінка в політиці. Теоретичні права і реальні можливості» - така тема. Як вона торкається сьогоднішніх реалій життя в Україні?
- У нас законом закріплене рівне виборче право для жінок і для чоловіків. Але, за великим рахунком, жінки сьогодні себе не бачать у політиці. Нинішній наш політикум – це світ чоловіків. Бо саме чоловіки приймають рішення. А жінки просто не мають можливостей реально вплинути на них. Подивіться лишень на нинішній склад Кабінету міністрів – там жінок взагалі немає. А у Верховній Раді – є. Але вони – керовані, фактично маріонетки. Це – не самостійні політики.
- Як давно Ви займаєтесь вивченням гендерної проблематики?
- Справа в тому, що у нас в Україні поняття «гендер» взагалі почало більш-менш використовуватися приблизно з 2006 року. Особисто ж мені, я вважаю, в цьому сенсі поталанило, бо у нас – абсолютно гендерно толерантна сім’я, і мене виховували не як дівчинку, а як повноцінну особистість. Тому для мене поява поняття «гендер» в інформаційному полі тільки дала термінологію: як називається те, чим я, в принципі, займаюся все життя. Я вважаю, що людина повинна ідентифікуватися-визначатися як професіонал у тій чи іншій галузі, як носій своєї думки, як носій моральних якостей, а не за ознакою статі. Це такі мої переконання. І ще важливо зазначити, що я – жінка заміжня, мати двох дітей, але це мені аж ніяк не заважає займатися мені професійною діяльністю. Я з тієї причини це підкреслюю, бо чомусь побутує невірна думка про те, нібито жінки, які переймаються питаннями гендерної рівності, - це або старі діви, або особи з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
- Пані Ірино, а як у Вас особисто із просуванням у політику7 Щось виходить – наприклад із депутатством?
- Ні, Бог милує поки що… Немає бажання поки що. Бо в політиці нині – дуже брудна гра. Як на мене, треба змінювати цю ситуацію…
- Але ж якщо такі розвинуті в питаннях рівноправ’я жінки, як Ви, не будете цим займатися, то навряд чи щось зміниться…
- Та справа ж не в тому, хочу я чи не хочу. Ось у наступному, 2012-му, році у нас вибори… А ми на цьому тренінгу вирішуємо питання про те, яка роль жінки в політиці і що про це думають журналісти. Тож з моєї точки зору важливо створити таке інформаційне поле, щоб у жінок все більше й більше виникало бажань іти в політику і безпосередньо впливати на створення і прийняття законів, на законотворчу діяльність і чи не найголовніше – щоб ці закони повністю втілювалися у повсякденне наше життя. А якраз із останнім – найбільші проблеми.
Переглядів: 839 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: