ДО РЕДАКЦІЇ надійшов лист від голови Дніпродзержинського (Кам’янського) міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Віктора КРАВЧЕНКА. Добродій КРАВЧЕНКО, вшановуючи пам'ять нашого колеги, незламного націоналіста і вояка УПА пана Петра ВОЙТЮКА, надіслав його спогади, записані зі слів ветерана активною просвітянкою панією Людмилою КУЧЕР, дружиною померлого політв’язня і письменника Миколи КУЧЕРА. ЦІ спогади в рукописному варіанті передані до музею історії згаданого міста і будуть опубліковані в наступному числі нашого часопису. Про те, яким залишився в пам’яті своїх побратимів незабутній пан Петро, щирими словами згадує автор надісланого листа.
«Петро Андрійович відійшов у вічність 12 листопада 2005 року. По вигнанні з Волині німецьких окупантів, проти яких і боровся, був репресований каральними органами «визволителів» і відбув 12 років каторги. Не зламався. Вимушений був оселитися в Дніпродзержинську. Був взірцем порядності, як і належить справжньому українському націоналістові, попри утиски комуністичної системи і підозри збоку комунізованих городян.
З кінця 80-х років – активний учасник відродження українського життя у зpосійщеному місті, один із засновників міських організацій Товариства української мови («Просвіта»), НРУ, КУНу, парафій УГКЦ, УПЦ КП. Очолив міське товариство політв’язнів і репресованих, виконував обов’язки голови міського братства ОУН – УПА. «Пан Петро», як ми його лагідно називали, вів активну роботу по консолідації ветеранів національно-визвольних змагань, упістів, дисидентів, по організації їхнього просвітницького впливу на несвідомих українців, і, особливо, на молодь. З цією метою 1997 року створив разом з ветеранами-побратимами Дмитром ПАВЛІВИМ, Зінаїдою КОЛТОНЮК, Дмитром ЦИДУЛЯКОМ, Василем та Іваном ЯСИНЧУКАМИ, Степаном ТІМОЧКОМ самодіяльний хоровий колектив української народної пісні, що пізніше був названий, з ініціативи Кості ПИСАРЕНКА, «Благовіст». Першопочатково і наразі завдання хору – хорошою патріотичною (козацькою, стрілецькою, повстанською) піснею кликати земляків до активної громадсько-політичної діяльності в ім’я розвитку українського суспільства і національної держави.
Хор має неабиякий громадський резонанс не тільки в місті, а й на Січеславщині загалом. За свого життя пан Петро став лауреатом першого Всеукраїнського огляду просвітянських художніх колективів (м. Київ, 2001 року), неодноразово виступав на обласній сцені і в містах Дніпропетровщини.
З 2004 року здійснилася заповітна мрія Петра Андрійовича. Гнаний за радянських часів КДБ, він із тріумфом повернувся у рідну Волинь, повернувся зі своїм дітищем – просвітянським патріотичним хором, званим у Дніпродзержинську «бандерівським». 2005 року були виступи у Львові і в «Альма-матері» Степана БАНДЕРИ – в Дублянах у Львівському аграрному університеті.
Пам'ять про добру людину і самовідданого борця за Українську державу живе в серцях багатьох українських громадян, які знали подвижника, множиться концертно-громадською діяльністю просвітницького хору «Благовіст» імені Петра ВОЙТЮКА…»
Віктор КРАВЧЕНКО, голова міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, член КУНу, м. Кам’янське (Дніпродзержинськ).
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
