Романія СОБЧАК із Кривого Рогу на Дніпропетровщині втретє побувала в Полтаві. У російськомовному місті вона – активна учасниця місцевого українського товариства «Просвіта». Одним зі своїх основних захоплень називає вишивання. А 20 років тому дізналася, що відома московська телеведуча Ксенія СОБЧАК – її двоюрідна внучка. Проте досі не зустрілися. У Полтаву Романія СОБЧАК приїжджала на 300-річчя Полтавської битви, була проїздом на Сорочинський ярмарок, а втретє – під час автопробігу «Від Мілового до Чопа», присвяченого 300-річчю Конституції Пилипа ОРЛИКА. - Спочатку подумала: оце так – 11 днів жити в дорозі в наметах. А потім махнула рукою: «Поїду» Скільки того життя»» - сміється 70-річна жінка. Говорить, не тільки витримала поїздку, але й підбадьорювала всіх, співала всю дорогу й брала участь у культурницьких зустрічах під час акції. Пригадує жартівливу пісню про велосипед, котру виконувала. - Нині тяжке життя. Отримую пенсії 700 гривень. Що мені робити? Продавати самогонку? А до чого я доторгувалася б, зараз самі почуєте… «Продавала самогон, продавала. Трохи грошей я собі назбирала. На базарі лісапед я придбала. Найкрутіша на селі баба стала. Лісапед мій. Лісапед, двоколісний лонжерон…». А виступає жінка в ансамблі «Журавка» - У Полтаву приїжджаю з радістю, бо тут Україну відчуваєш краще, ніж на Криворіжжі, - говорить Романія Михайлівна. – А на Тернопільщині, звідки я родом, України «ще більше». Простий приклад: у маршрутках у Кривому Розі рідко поступаються місцем навіть вагітним. А в Тернополі мені завжди поступаються місцем, навіть старші за мене чоловіки. «У ЦЕРКВИ ВИШИТИХ ІКОН НЕ БЕРУТЬ – Не ЗА КАНОНАМИ» Вона вишила портрети Івана КОТЛЯРЕВСЬКОГО, Тараса ШЕВЧЕНКА, Лесі УКРАЇНКИ та багатьох інших українських просвітителів. Понад 30 своїх робіт подарувала дитячим будинкам, музеям, школам і коледжам. Де час від часу проводить свої виставки. - До 15 років я жила на Тернопільщині. Улітку пасла корів разом зі старшими дівчатами й переймала від них вишивання, - згадує. – А потім померла мама. О старший брат і забрав мене до Кривого Рогу. 30 років пропрацювала муляром на виробництві. А коли вийшла на пенсію, то зрозуміла, що вишивка – це моє, рідне. Розповідає, що глибоко вірує в Бога. Вишила ікону Божої Матері, Ісуса Христа у терновому вінку, Тайну вечерю. - місцевий священик якось мені сказав: «Скільки Ви хрестиків вишили на іконі, стільки разів перехрестилися». Та у церкви вишитих ікон не беруть – кажуть, що то не за церковними канонами. «Я ХОТІЛА Б ЗУСТРІТИСЯ, ТА ЧИ ПОТРІБНА ЇЙ?» Романія Михайлівна ще понад 20 років тому зацікавилася біографією Анатолія СОБЧАКА з російського Санки-Петербурга. Віт тоді саме став депутатом Верховної Ради СРСР. У її батька був старший брат, який ще молодим хлопцем, у 1870-х роках, поїхав на заробітки в Росію, десь у Єкатеринбург. З того часу від нього не було жодної звістки. - Коли журналісти запитували в Анатолія СОБЧАКА «Ви з таким прізвищем – і росіянин?», то він розповідав; «Мій дід Степан колись емігрував із Польщі». А в ті часи Тернопільщина була під Польщею. Батько Анатолія СОБЧАКА, Олександр, народився в Єкатеринбурзі й був записаний як «русский». Від нього й пішла гілка СОБЧАКІВ-росіян. Жінка написала листа Анатолію СОБЧАКУ. У відповіді йшлося: «Тонкостей не знаю, но наверное что-то есть». У конверті було й велике фото Анатолія Олександровича, на звороті якого був записаний номер телефону і факс. - Одразу завагалася відписати. А 2000 року Анатолій СОБЧАК раптово помер. Зі своєю двоюрідною внучкою Ксенією СОБЧАК побачитися ще більше вагаюся. Я хотіла б зустрітися. Та чи потрібна їй? Нещодавно платила за телефон і назвала своє прізвище. Люди в черзі почали запитувати, чи не родичі ми із Ксенією, бо дуже схожі між собою. І зовні, й харизматично енергетикою подібні. Це ще один доказ того, що, мабуть, родичі. Людмила ПЕРЕДЕРІЙ, газета «Полтавський вісник» від 14 січня 2011 року Від редакції: до цього передрукованого матеріалу додаємо дві світлини. Перша – один з моментів автопробігу «Від Мілового до Чопа», в якому брала участь Романія СОБЧАК; Друга – Ксенія СОБЧАК (світлину взято із сайту www.livestory.com.ua).
|