 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ „Помаранчева революція” далеко не всім подобається. Частині – з тих причин, що вони те дійство у 2004-му вперто називали (і називають сьогодні) „дискотекою”, а є мудрагелі, які по-вченому доводять, що, бачте, істотних системних змін-зрушень тоді в суспільстві не відбулося, а тому ніяка то, значить, не „революція”. Та нехай собі вважають...
А я ж пам’ятаю, як (попри горе й непроглядну бідність) серце злітало до невимовної високості в щасті відчувати себе українцем, як здавалося, що народ у своїх мріях полишив, нарешті, затягнутий павутиною кокон колись плазуючої гусениці й вилетів у невідомий досі казковий простір волі райдужним хоробрим метеликом посеред морозу!.. Тоді той метелик наших мрій і надій потужним променем світла розірвав найгустішу темряву – і слово „МАЙДАН” стало у всьому світі символом свободи й мудрості, і саме тоді в головах мільйонів і мільйонів іноземців поняття „УКРАЇНА” відділилося від таких понять, як „совєтські”, „совєти”, „імперія зла” та подібних до них і набуло справді самостійного значення. Бо це правда: спочатку було СЛОВО. А тепер воно втілюється у повсякденну (некрасиву й навіть потворну, на перший погляд) існуючу реальність. – Але паралельно, здавалось би, невиліковні рани від розчарувань після несправджених наших надій поступово затягуються. Так, відбувається оздоровлення суспільства й усвідомлення того, що ми вже – далеко не вчорашні, що „наш паровоз вперед летит, в коммуне – остановка” – то не про нас, а про вчорашніх десятиліттями обдурюваних рабів таке співалося й мовилося.
А ще (пам’ятаєте?) тоді, всього лише шість років тому, найбрехливіші й найнахабніші з числа багатих злодіїв та брехунів швидко палили компрометуючі їх „ангельські натури” папери, пакували валізи й або втікали за кордон у свою „ласковую имперскую обитель”, або на цілі місяці стулювали свої брехливі вуста і замовкали каменем.
Тож сьогодні ті високі мрії-ідеї Помаранчевої революції почали пробиватися в реальність, і тепер кожен мусить зрозуміти, що перемога досягається лише в боротьбі (чи то з кров’ю, чи то – без неї), а час фарисеїв минає, бо настає світанок. Та наскільки швидко настане час пакувати валізи для провладних брехунів і злодіїв, це залежить лише від мужності і сили віри у правильність своїх дій на своїй (Богом даній) землі самих українців. – Тільки б знову масово не впасти в безпам’ятство, в якому й досі ще перебувають мільйони!.. Але Україна вже прокидається – і от-от зійде сонце не тільки на агіт-плакатах та на стрічках затятих мрійників, як це було шість років тому, а - на тлі безкрайого неба, і ця гармонія добра і світла (на віки і невід’ємно) втілиться в прапорі УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ ДЕРЖАВИ. Та це станеться колись пізніше. А поки що революція не завершилася, вона продовжується…
Сергій ЗІНЧЕНКО,
Litbilkar.at.ua
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
