16 жовтня цього року працівники комбінату разом із своїми сім’ями їздили на екскурсію. до Національного дендрологічного парку «Софія». Це стало можливим після звернення профкому НПГУ до адміністрації яка потурбувалася про виділення автобусу.
Історична довідка про місце відвідин
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин у травні 1802 року. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку став польський військовий інженер Людвіг Метцель, а безпосередньо всі роботи в парку виконали кріпаки Уманщини.
Парк заклали у майже безлісій місцевості, помережаній-розділеній річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, яке часто виходило на поверхню. При цьому творці парку вдало використали рельєф тієї місцевості, Але працювали без заздалегідь накресленого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.
Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де збудовано цілу низку штучних басейнів та ставків: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо. Також Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури.
Завдяки компонуванню різних деревних порід і поєднанню їх із водоймами, скелями та архітектурними спорудами, вдалося створити мальовничі куточки й цілі пейзажні перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші). Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, - із подві’ря сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в «Софіївку» на конях по нинішніх вулицях Тищика і Київській. Польський письменник Станіслав Трембецький у 1806 році присвятив парку поему «Софіївка», яку пізніше було перекладено на кілька інших мов. Про саму поїздку
Це прекрасно, що парк розташований у такому мальовничому й тихому передмісті Умані. Тим більше, - що його прикрашають різні дерева й чагарники, милують око квіти і скульптури. Відвідини парку відбуваються самотужки, або у супроводі екскурсовода, який цікаво розповідає про історію маєтку, про його основні об’єкти. Розповідь супроводжується віршами і все це дуже цікаво, бо вона насичена великим обсягом інформації і з неї стає відомо, з чого все робилося, хто його робив і для чого.
Але одне погано – у самих екскурсантів дуже мало часу на милування всією тією красою чудового парку. Закінчилась майже двогодинна екскурсія - і маєш всього лиш годину, аби нашвидкуруч «пробігти» парковими стежками й увічнити побачене фотоапаратом. Та все одно, попри цю одну незручність та втому від п’ятигодинної (це тільки в один бік) дороги, всі подорожувачів були задоволені і вдячні керівництву комбінату в особі голови правління Федора КАРАМАНИЦЯ за надану можливість гарно і з користю для себе відпочити. А ще, звичайно ж, - обом водіям автобусу: Олександру БЕСАРАБУ та Олександру ЗАЗНОБІНУ.
Хто цікавиться фото, зробленими автором та його друзями-подорожувачами, .заходьте на сайт і перегляньте альбом зі світлинами за адресою:
http://picasaweb.google.com.ua/srgdshkvsk920.
Сергій ДАШКОВСЬКИЙ, кореспондент часопису «Промінь Просвіти».
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
