«Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний – такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз'їдає... Перший націоналізм територіальний, другий - екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий - шовінізмом. Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава - Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами», - викладав свої думки ще на початку ХХ століття в листі Богдану ШЕМЕТУ В'ячеслав (Вацлав) ЛИПИНСЬКИЙ - видатний політичний діяч, історик, соціолог і публіцист. Нещодавно, 5 (18) квітня, виповнилося 133 роки з дня народження ЛИПИНСЬКОГО. Можна було легко актуалізувати історичний контекст і переглянути деякі ідеї, мабуть, найбільш оригінального українського політичного теоретика. Як же використали цей шанс українські ЗМІ?
5 квітня інформаційне агентство «Волинські Новини» привітало з днем народження викладача ВНУ імені Лесі УКРАЇНКИ Тараса ЛІТКОВЦЯ і журналіста Олександра ТОПОРІВСЬКОГО. У цьому ж тексті немовби ненароком згадуються й інші іменинники: папа римський УРБАН III, англійський філософ-матеріаліст і математик Томас ГОББС і... український історик і публіцист В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ. Також ЛИПИНСЬКИЙ одним реченням з'являється в рубриці «Цей день в історії» в інтернет-газеті UkrMedia. І все. Більше ніхто з українських ЗМІ не зацікавився особистістю світового масштабу.
Не можна сказати, що автор знаменитих «Листів до братів-хліборобів» відсутній в українському інформаційному просторі, от тільки потрапляє він туди не шляхом наполегливої журналістської праці, а через випадкові висловлювання спікерів. Лише місяць тому в ефірі «5 каналу» професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій ГАРАНЬ заявляв: «ЛИПИНСЬКИЙ говорив, чого ще не вистачає українському націоналізму - української еліти. Потрібна українська еліта, яка бере участь у національно-визвольному русі. І це якраз те, чого нам теж не вистачає. Нам потрібна справжня українська еліта». Питання української еліти дискутується у нас уже давно. Так чому не освіжити в пам'яті деякі ідеї історика з цього приводу? Напевно, легше в сотий раз повторити, що в нас ця горезвісна еліта так і не утворилася, ніж покопатися в архівах і зрозуміти, чому.
І ось парадокс - «витіснений» з преси і телебачення, теоретик українського консерватизму і політичний діяч ХХ століття знайшов для себе місце... в соцмережах. Перед річницею дня народження В'ячеслава ЛИПИНСЬКОГО позафракційний народний депутат Борис ФІЛАТОВ написав на своїй Фейсбук-сторінці: «Запрошення до серйозної дискусії. ДОНЦОВ vs. ЛИПИНСЬКИЙ». Дискусія дійсно виявилася серйозною, викликала сотні інтернет-коментарів і, за словами нардепа, тривала в стінах парламенту. Мабуть, не всі депутати приходять в Раду побитися, але на словесні баталії телекамери не збереш. Поява ЛИПИНСЬКОГО в українському сегменті соцмереж показала, наскільки близькі деякі його ідеї народу, а традиційні ЗМІ програли інтернету одне очко. Знову.
«НАМ ПОТРІБЕН ПАНТЕОН СВОЇХ ГЕРОЇВ І МИСЛИТЕЛІВ»
Борис ФІЛАТОВ, позафракційний народний депутат:
- Сьогодні ЛИПИНСЬКИЙ набуває дещо іншого звучання. Зрозуміло, що він був консерватором, у нього є ідеї, які зараз незастосовні, як гетьманська монархія тощо. Але це людина, яка виходила з українського націоналізму за принципом територій. Сама постать досить знакова - він був поляк за національністю, шляхтич. Він завжди вважав, що українським націоналістом може вважатися людина незалежно від віросповідання, мови, якою вона говорить, походження - всім нам відомі його «Листи до братів-хліборобів». Мій близький друг Дмитро ЯРОШ - донцовець, і ми часто сперечаємося з ним з цього приводу. Але він сказав одну річ: «Я за ДОНЦОВА, але не проти ЛИПИНСЬКОГО». Не можна протиставляти ДОНЦОВА ЛИПИНСЬКОМУ, як робила радянська історіографія і продовжує робити сучасна українська. Вони заочно сперечалися, але у цих двох мислителів були ідеї, які повинні бути у розвитку та осмисленні. Я був приємно здивований після свого поста в Фейсбуці – виявляється, того ж ЛИПИНСЬКОГО дуже багато читають в Раді. Андрій ЛОЗОВИЙ пообіцяв подарувати мало не прижиттєве видання «Листів до братів-хліборобів», яке у нього зберігається. Для багатьох молодих депутатів ВР ці прізвища - не пустий звук, той же Ігор МОСЕЙЧУК почитує і одного й іншого.
Потрібно розуміти, що не можна вихоплювати те, що було написано 50 або більше років тому і намагатися екстраполювати на сьогоднішню ситуацію. Поки що в більшості ЗМІ ці прізвища не звучать, але всьому свій час. Натомість «День» докладає всіх зусиль до популяризації таких історичності особистостей. Зневірятися не варто. Наша війна ще попереду - за уми, за душі, за серця. Ці імена отримають нове звучання. Тільки не потрібно брати цілком архаїчні концепції або виривати цитати з контексту, краще взяти конкретні ідеї, застосовні в наш час, і пояснювати їх, зокрема, - і через призму особистості цієї людини (Для тих, хто захоче скористатися цією порадою - віртуальна екскурсія Меморіальним музеєм В'ячеслава ЛИПИНСЬКОГО у с. Затурці на сайті «Дня». - Авт.). Цим потрібно займатися. Зокрема, має бути державна просвітницька концепція. У нас був певний «іконостас героїв» ще при УРСР - його потрібно переглянути і створити пантеон своїх героїв і мислителів. Чому я наголошую на ЛИПИНСЬКОМУ?. БАНДЕРА, ДОНЦОВ і КОНОВАЛЕЦЬ - це одні стовпи державності, а інші - ЛИПИНСЬКИЙ, МЕЛЬНИК, у яких було своє розуміння речей.
Анна СВЕНТАХ, газета «День», 24 квітня 2015 року
ВІД РЕДАКЦІЇ: «Вступне слово до читачів із ворожих таборів. Листи до братів-хліборобів» В'ячеслава ЛИПИНСЬКОГО вийшли окремою книгою в Бібліотеці газети «День» - серія «Бронебійна публіцистика»..
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
