У спілкуванні з організаторами виставки з’ясувалося, що це все зроблено хлопцями на власному ентузіазмі, без підтримки представників відділу культури райвиконкому. Хлопці дякували керівництву палацу культури тільки за одне: за надану можливість використовувати майданчик біля палацу та надану звукопідсилювальну апаратуру та можливість використовувати електроживлення. Все ж інше (а це – облаштування виставки, встановлення стовпців для монтування імпровізованих стендів для розташування картин) довелося хлопцям робити самотужки. Та ще прикро їм було від того, що пообіцяли їм охорону, але так слова й не дотримали: знову ж самотужки, разом з друзями, довелось вдень і вночі охороняти виставку, а це - чотири доби (дві доби проведення самої виставки та ще дві – для підготовки: встановлення, доведення до ладу, демонтування та транспортування виставки). Але зусилля ентузіастів не пропали даремно – відвідувачі були у захопленні від виставлених творів (а це - картини та фотороботи, зроблені майстрами). А ще відвідувачі були в захопленні від музики, яка вживу звучала на майданчику. Прикро, але не несподівано, що ті ж працівники відділу культури виконкому, мабуть, поставлять “галочку” про проведений захід та відзвітують про нього як про „свій” захід, та і кошти можуть “списати” на його проведення.

Дуже сподобалось те ,що хлопці налаштовані оптимістично, виглядають бадьорими, вони, попри всі ці негаразди з владою, виглядають бадьорими і реагують так: „Головне, що люди, які прийшли, все побачили й почули, а ми маємо надію, що виставка їм сподобалась

Сергій ДАШКОВСЬКИЙ,

кореспондент часопису” Промінь Просвіти”

_____________________________________

       Ступивши на виставковий майданчик, відразу відчув настрій святковості, чому сприяла і сама погода. Я сприймаю творчість цих майстрів і зміст їхніх творів як гімн всеперемагаючому життю.

       Творам Рената ОРТІСА притаманна певна композиційна загадковість, філософський підтекст. Микола ЯРЧИХІН буяє світлими життєрадісними тонами, відтворюючи сюжети повсякденного життя з чітко позначеною українською атрибутикою. У творчості обох рельєфно простежується екологічне усвідомлення творчого підходу до вирішення обраних тем.

       Жваві обговорення відвідувачів виставки викликають фотороботи Миколи ЯРЧИХІНА, ці вихоплені миттєвості погляду на довкілля, на красу світу.

       Багатогодинне невимушене спілкування більше двох сотень небайдужих до прекрасного людей різного віку, які не поспішали розходитись – це показник вдячності відвідувачів молодим талановитим і самостійним митцям, що цінують незалежність своєї творчості.

Микола КОРОБКО