1 серпня 2012 року під Дніпропетровським був жорстоко побитий, а згодом помер у лікарні від одержаних травм відомий український еколог, керівник громадського руху України «За право громадян на екологічну безпеку», видавець газети «Экобезопасность", академік Міжнародної академії екології, безпеки людини і природи – Гончаренко Володимир Іванович. Володимир Гончаренко запам’ятався «Гражданскому дозору» як принциповий, чесний і безкорисливий соратник, який взяв активну участь у з’ясуванні реальних масштабів радіаційної небезпеки, виявленої Дозором на місці розташування колишнього секретного заводу з видобутку урану біля села Довгівка Софіївського району Дніпропетровської області, де нами у 1998 році був реалізований проект «Незалежна громадська екологічна експертиза колишнього виробництва з розробки родовища урану «Девладове».
Нагадаємо, що розробка «Деаладового» провадилася з 1963 по 1984 роки варварським способом підземного вилуговування (ПВ), суть якого полягала в тому, що пластове родовище урану просвердлювалося з поверхні за певною схемою буровими свердловинами з фільтрами в інтервалі рудного тіла. Потім через одні свердловини, закачні, подавали в надра робочі розчини, що містили реагент, а через інші – відкачні, відкачували розчин, що містив солі урану. Цей розчин спрямовувався на переробну установку, де з нього за допомогою сорбента і потужного преса вилучали уран. В якості реагента використовувалися солі сірчаної і азотної кислот. У результаті застосування такого способу видобутку урану відбувалося значне радіоактивне забруднення поверхні землі і водоносних горизонтів, куди, після відпрацювання родовища, були закачані залишкові технологічні розчини об’ємом 7,085 млн. куб. м., які під впливом потоку підземних вод у післяексплуатаційний період стали переміщатися в напрямку області розвантаження водозбірних долин рік Саксагань і Кам’янка, яка впадає через Базавлук у Дніпро.
У 1998 році висновки і рекомендації експертизи Дозора, що стосуються державного контролю щодо радіоактивного забруднення підземних вод регіону, розповсюдження радіоактивних матеріалів з території технологічного майданчика і т. п. були направлені нами до різних державних інстанцій і ми щиро сподівалися, що надто небезпечний для довкілля і здоров’я людей об’єкт буде належним чином ізольований і впорядкований.
Одначе, відвідавши у листопаді 2010 року територію небезпечного підприємства спільно з представником Міжнародного фонду BkackSmith Institute Алєксєєм Ведмідським, ми виявили, що ситуація на майданчиках не тільки не поліпшилася, але й набула ще зловісніших для природи і здоров’я людей параметрів. Уся територія заводу виявилась перекопаною шукачами металолому і місцями грунт «світив» від 200 до 2611 мкр. год, а в ру]нах покинутого технологічного корпусу з випромінюванням близько 3000 мкр. год. розташувалося овече стадо, яке вночі стерегли люди.
Хоча заміри рівня радіації на майданчику ми виконали з допомогою одного із найнадійніших у світі дозиметрів «Inspector», випуску 2009 року, який до того пройшов повірку в Харківській метрологічній лабораторії, обласні адміністрація і прокуратура, до яких «Гражданский дозор» звернувся із закликом вжити термінових заходів для проведення комплексної державної перевірки радіаційного стану території покинутого виробництва з розробки родовища урану, організації охорони його забрудненої території, припинення використання її для утримання овець і видобутку металолому, наступної дезактивації і т. д., - не стали визнавати результати наших замірів радіації, заявивши, що наявне там гама-випромінювання перебуває в нормі, а наш прибор є не сертифікованим в Україні.
І ось тоді телеканал 1+1 запросив до Довгівки Валодимира Гончаренка і його колегу Сергія Кіценка, які з допомогою своїх сертифікованих дозиметрів цілковито підтвердили всі наші висновки про небезпечне радіаційне забруднення майданчика колишнього уранового заводу і встановили, що його основним джерелом є не стільки гама-випромінювання, скільки альфа- і бета-випромінювання, які небезпечніші, хоча мають малий радіус дії. «Якщо я з’їм плід, що виріс в цій землі або поп’ю молока корови, яка їсть там траву, то всі ці нукліди потраплять в мій організм. Я офіційно заявляю, що територія на пустирі забруднена. Тільки не суцільно, а плямами. Їх необхідно виявити, огородити і дезактивувати», - заявив тоді В. Гончаренко. А його колега С. Кіценко взагалі зробив шокуючу заяву: «На пустирі ми виявили, крім торія, радія і радону (звичайні продукти розпаду урану) також цезій зі стронцієм. А ці продукти вказують на те, що там був або ядерний вибух або працював реактор”.
Після цього прокуратурою Софіївського району Дніпропетровської області була проведена власна перевірка інформації про радіоактивне забруднення в Довгівці, в результаті чого заявлено, що Софіївською райдержадміністрацією, на порушення вимог Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», не проведені необхідні заходи із забезпечення зниження можливості несанкціонованого доступу до законсервованого сховища радіоактивних відходів, не встановлені попереджувальні знаки з відповідними написами, територія колишнього промислового майданчика не огороджена, що відкриває вільний доступ до нього громадян і тварин. На підставі результатів перевірки прокуратура Софіївського району внесла до райдержадміністрації подання про необхідність вжиття відповідних термінових заходів з усунення порушень.
А ще, завдяки Володимиру Гончаренку і його дозиметричному устаткуванню нам удалося провести заміри реального радіоактивного випромінювання від гранітного постаменту Леніну в Нікополі, яке становило 1000 – 1100 мкр.- год., при тому, що місцева СЕС доводила, що там усе в нормі.
У зв’язку із загибеллю Володимира Гончаренка союз «Гражданский дозор» підготував і направив Президенту України і Міністерству внутрішніх справ України ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ, підтримане 142 представниками екологічної спільноти із України і Росії, де говориться, що рідні, друзі і колеги Володимира Гончаренка однозначно пов’язують його вбивство з активною професійною екологічною і громадською діяльністю Володимира, яка була спрямована на захист оточуючого природного середовища, екологічних прав і здоров’я людей, на викриття корупції і протидії безвідповідальності чиновників у вирішенні питань охорони довкілля.
Ми закликали Президента України вжити невідкладних заходів реагування на звернення Володимира Гончаренка на його адресу, опубліковане у газеті «Экобезопасность» № 1-2, ініціювати прийняття закону України про захист активістів громадсько-політичних організацій, інформувати громадськість про заходи із розслідування вбивства Володимира Гончаренка і результати розгляду його звернень і пропозицій, спрямованих до влади з метою вирішення екологічних проблем в Україні. Міністерству внутрішніх справ ми поставили вимогу взяти під особистий контроль дії міліції щодо розшуку убивць і замовників убивства Володимира Гончаренка, забезпечити оперативний всебічний і об’єктивний розгляд цієї справи. Наші ВІДКРИТі ЗВЕРНЕННЯ, згідно одержаних Дозором сповіщень, надійшли до канцелярій відповідних відомств 13 і 15 серпня 2012 року і ми маємо намір відслідковувати їхню долю до встановлення цілковитої істини і притягнення до відповідальності винуватців цієї справи.
/ «Набат», вісник антиядерного спротиву з 30-ти км зони Запорізької АЕС, № 7/12, серпень 2012 р., СОЮЗ «ГРАЖДАНСКИЙ ДОЗОР»./
З російської переклав Микола КОРОБКО
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
