PP

     Четвер, 22.08.2019, 16:36



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2014 » Грудень » 11 » ХТО ВИГРАЄ ВІД ЗАМАХУ НА СВОБОДУ СЛОВА В УКРАЇНІ?
22:20
ХТО ВИГРАЄ ВІД ЗАМАХУ НА СВОБОДУ СЛОВА В УКРАЇНІ?
Створення в Україні Мінстерства інформаційної політики після Революції гідності, яка зігнала з трону диктатора ЯНУКОВИЧА “сотоварищи”, сприймаю як замах на свободу слова і спробу повернення до того режиму. А ще — як значне розширення бази для скоєння злочинів, зазначених у статті 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”.
1. ПРИСТОСУВАНЦІ «ДОЛЮСТРУЮТЬ» ДІЯЛЬНИХ ТАЛАНОВИТИХ ЖУРНАЛІСТІВ
На прикладі пристосуванської діяльності перед владою працівників так званих “комунальних ЗМІ” в моєму рідному місті Кривому Розі я абсолютно впевнений у тому, що після, так би мовити, розбудови структур вищеназваного “новоспеченого” міністерства і керівники телерадіокомпанії “Рудана”, і керівники газети “Червоний гірник” остаточно “долюструють” все те творче, професійне й таке, що не плазує ще перед ними на колінах. Те ж саме зробить і місцева державна телерадіокомпанія “Криворіжжя”, скориставшись при цьому ще однією новацією: організацією в Україні суспільного мовлення. Бо ж тоді вже офіційно не журналісти будуть контролювати, як владці служать народу, а міністерство їм диктуватиме, які треба обрати для цього стандарти діяльності. А тому в результаті всі закриють очі на те, що “комунальні” перші два місяці принципово “не помічали” протестного “Майдану”, який діяв у Кривому Розі з кінця листопада 2013-го, що місцеве “державне” уже не один рік виключає в своїй роботі ідею націоналізму (як у Радянському Союзі!), навіть не розкривши значення цього слова-терміну (а їх у словнику — аж три!), і “вкарбувало” цю свою “орієнтацію” в розділ “Редакційна політика” http://www.kdtro.com.ua/redpolitika
Я вже не буду загострювати увагу на тому, що всі ці ЗМІ роками постійно займалися піаром місцевих посадовців і діяльності ПРовладної партії, яка й досі тут, у «цартсві ВІЛКУЛІВ», ПРодовжує ПРавити. А також – на тому, що трутні-пристосуванці у тих провладних ЗМІ мають і високоякісну техніку, і безперевний потік премій від начальства «за слухняність», і просування по службі через два-три роки (а то й швидше), а справді креативні і діяльні талановиті журналісти можуть протягом 15-20 років залишатися рядовими (і це – в кращому випадку!), отримувати зарплати і премії десь на рівні прибиральниці та ще й при цьому випрошувати дозвіл у своїх колег попрацювати на комп’ютері, аби мати змогу виконати завдання. А про «Червоний гірник» у мене взагалі серце болить, коли від споглядання його сучасної верстки переходжу до читання текстів і роками бачу там піар ПРавлячої в місті партії та місцевих ПРавителів, все більше текстів – російською мовою (навіть без підписів!) і відчуваю, що газета майже втратила розбудовану колись широку й потужну мережу кореспондентів. Болить серце за цю газету ще й через те, що її першим повоєнним редактором був у 1944-му мій дядько, Іван СОКОЛОВСЬКИЙ, який і спілкувався, і писав листи (це в часи сталінщини!) українською мовою.
2. НЕ БОРОТИСЯ З ЖУРНАЛІСТАМИ, А ДОПОМАГАТИ ЇМ РЕСУРСАМИ
Для того ж, аби досягти успіху на полі бою у мовно-інформаційному просторі, давно окупованому сусідньою державою, яка з нами тепер воює вже безпосередньо на українській землі, треба спиратися на справді українські громади на місцях, на професіоналів і патріотів, які майстерно володіють словом, і на патріотично налаштованих фахівців з питань безпеки, а не відштовхувати їх від себе такими бездумними й антинародними за суттю своєю рішеннями, як створення Мінстерства інформаційної політики. Я вже писав раніше, що з цією метою треба створити при РНБОУ Інформаційний центр безпеки Української держави з опорою на вищеназваних фахівців (і навіть при цьому внести зміни до Закону України про діяльність цього органу, якщо треба)
Для чого зміни? А для того, щоб не боротися з українськими журналістами на рівні держави, а допомагати їм ресурсами, аби вони мали змогу набагато ефективніше (спільно з правоохоронцями) розплутувати схеми в діяльності корупціонерів і могли ефективніше налагодити конрпрогандистську діяльність на полі бою у мовно-інформаційному просторі України.

Сергій ЗІНЧЕНКО,
редактор газети «Промінь Просвіти», м. Кривий Ріг.
Переглядів: 234 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: