Хай буде любов на землі І сяє в поразок імлі Для всіх, хто самотньо блукає. Щоб герди знаходили каїв.
Хай в серце людини вона Не так, як жебрачка смутна. – Як владна цариця приходить В короні відваги й свободи.
Любов – не букет насолод, Бо є колючки в ній скорбот. Зате безкорислива й щира, Неначе раптова офіра.
Кохання – окраса життя, - І дружба, й родинні чуття, І зближення душ випадкові – Це грані яскраві любові.
…Щаслива, якщо навіть в мить останню Промовити зможу як заклинання: «Хай буде любов на землі». Наталя ФЕДЬКО, м. Дніпропетровськ
|