Після вторгнення на територію України, погрози щодо інших країн, відкритого зречення курсу на демократію на Заході почали усвідомлювати, що дії Росії становлять загрозу, проте масштаб цієї загрози досі не можуть оцінити. Цим, на думку виконавчого директора Міжнародного форуму демократичних досліджень Національного фонду демократії Крістофера ВОЛКЕРА, пояснюється відсутність стратегії та рішучіших дій щодо Росії. Деякі оглядачі розглядають нинішні виклики як дуже вузьку проблему, пов’язану зі східною Україною і не дуже звертають увагу на проблему, про яку говорять самі російські керівники. Отже, якщо розглядати загрозу як широку, то для неї потрібна і набагато ширша відповідь. Передусім це стосується російської кампанії в засобах масової інформації, яку Росія розгорнула в усьому регіоні, включно з Україною, але не обмежуючись нею. Залежно від інтерпретації цієї загрози, буде розроблятися і відповідь: в сфері «м’якої сили», ЗМІ, дипломатії, що мали б виправити картину висвітлення подій в регіоні. Проблема пов’язана з тим, що Росія впродовж дорогого часу працювала над тим, щоб впровадити свою політику в Україні, східній Європі, в західних країнах. Про це свідчать стосунки з правими партіями на Заході. І це, знову ж таки, говорить про те, що виклики в Україні пов’язані з ширшою політикою Росії.
Що заважає західним аналітикам зрозуміти обсяг цієї проблеми, яка для українці здається цілком очевидною?
Протягом довгого часу, і це, мабуть, можна зрозуміти, в західній Європі та в північній Америці не вірили, що це можливо. Я маю на увазі бажання використати військову силу для зміни кордонів, і загалом войовничість, яку демонструє Росія нині. Можливо, збиття цивільного літака, можливо, нинішнє кровопролиття змінять підходи. Але, звичайно, є і практичні питання, які віддаляють цілковиту зміну політики щодо Росії. Йдеться про залежність від російських енергоносіїв багатьох країн, які можуть ухвалити доленосні рішення щодо Росії. Їхнім політикам ще потрібно буде домовлятися зі своїм населенням щодо того, які кроки вони можуть зробити для того, щоб захистити цінності, бо вони будуть мати за наслідок економічний біль, чи у формі санкцій у відповідь, чи у формі енергетичних проблем, які Росія може створити для людей, які живуть в цих країнах.
Попри проголошення європейських цінностей, українці покладають більші надії на Вашингтон, сподіваючись на те, що і цього разу Америка відіграє провідну роль у зміні міжнародної політики. Але США заявляють, що це передусім проблем Європи, в результаті, серйозно її не вирішує ніхто. Чи знайде Вашингтон сили для рішучіших дій?
Порядок денний, що лежить перед американськими політиками у Вашингтоні, є величезний. Достатньо лише згадати останні події в Іраку та Сирії, але є багато інших місць по цілому світу. І ці проблеми відволікають увагу від проблем, які дійсно вимагають більшої уваги. Думаю, тут і для України дуже важливо визначитися з тією роллю, яку вона хоче відігравати в Європі та світі, і в тому, щоб пояснити свою власну цінність. А вона є велика, і як містка від Європи далі на схід, і як приклад «м’якої сили», якби вона досягла демократичного успіху. Гадаю, що частина причини, через яку Росія намагається докласти усіх зусиль для того, щоб не допустити цього успіху, полягає якраз у тому, що вона розуміє, наскільки важливим цей приклад може бути.
Марія ЩУР,
радіо “Свобода”, 20 жовтня 2014 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
