В українському інформаційному просторі простежується зменшення наявності продукту державною мовою. Про це йдеться в моніторингу, який провів рух добровольців «Простір свободи» для визначення мовної ситуації в Україні. Говорячи про мову на охопленому конфліктом сході України, опитані переселенці із Донбасу кажуть: мовне питання не стало першопричиною подій на Сході. І хоча ті, хто пристав до лав бойовиків з угруповань «ДНР» і «ЛНР» – здебільшого російськомовні, проти України вони воюють аж ніяк не через мову.
Війна і окупація частини території України – наслідок того, що понад двадцять років країна фактично не опиралась русифікації. За словами співкоординатора руху «Простір свободи» Тараса ШАМАЙДИ, порівняно з минулими роками, зменшилася частка україномовних газет та журналів. Крім того, російська мова продовжує домінувати в національному теле- і радіоефірі. У прайм-таймі восьми найрейтинговіших телеканалів частка російської мови в ефірі становить 44%, тоді як української – 30. «Ці речі стануть можливими і на інших територіях, якщо ми не будемо проводити адекватну європейську мовну політику», – каже Тарас ШАМАЙДА.
Він зауважує: на ставлення до російської пропаганди впливає насамперед мова респондентів. Однак частина людей перебуває в полоні міфів, вважаючи, що мова спілкування людини не має значення для її світогляду. Після революції і з початком російського вторгнення розгорнулась справжня агресивна кампанія з мовного питання, зауважує ШАМАЙДА.
«Загалом російськомовні громадяни набагато більше сприймають і підтримують тези російської пропаганди, ніж україномовні. Звісно, на фронті воюють люди, як російськомовні, так і україномовні, однак, ви ніколи не побачите україномовного бойовика «ЛНР» чи «ДНР», – стверджує співкоординатор «Простору свободи».
Мовний поділ радше деструктивний – переселенці
Натомість переселенець з Луганська, журналіст Андрій ДІХТЯРЕНКО заперечує твердження, що серед бойовиків, які воюють проти України, зовсім немає україномовних або таких, що українською володіють, хоча б через своє походження із регіонів, де ця мова переважає. «Навіть Ігор ПЛОТНИЦЬКИЙ, який є ватажком так званої «ЛНР», є вихідцем з Чернівецької області, і ніколи не належав до «русского мира», – зауважує журналіст.
ДІХТЯРЕНКО каже, що багато людей на сході України об’єдналися в загони сепаратистів передусім з фінансових міркувань чи просто зі зневаги до нової української влади. Можемо так само згадати нещодавно вбитого ватажка бригади «Привід» Олексія МОЗГОВОГО, який до цієї війни жив на україномовній півночі Луганської області та співав українських пісень. На його думку, за теперішніх обставин починати знову ділити людей на україномовних та російськомовних – неправильно. Адже багато жителів Луганської та Донецької областей підтримали сепаратистські заколоти на самому їх початку якраз через перестороги щодо «жорсткої українізації».
Політолог, переселенець з Донецька, Станіслав ФЕДОРУК каже, що російська пропаганда міцно «засіла» на сході України, таким чином витіснивши доступ будь-якого україномовного продукту до тамтешніх глядачів і слухачів. «Там, де українські медіа не були представлені, а внаслідок війни взагалі були знищені – зрозуміло, що максимальний вплив має російська пропаганда. Тому що тільки канали російської пропаганди і функціонують…В який спосіб російськомовні громадяни мають вірити українським новинам, які в них просто не транслюються?», – каже ФЕДОРУК. На його думку, щоб українізувати Донбас, треба запроваджувати там справжню українську освіту, адже та фікція, яка досі ховалася під виглядом української освіти, не є інструментом виховання чи навчання.
Іванна ПАВЛЮК, радіо «Свобода», 14 липня 2015 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
