Усі українські телеканали так чи інакше залежать від влади. Жоден не є абсолютно вільний, стверджує в «Газеті по-українськи» шеф-редактор журналу «Телекритика» Наталія Лігачова. Вона вважає, що бажання менеджерів телеканалів догодити власникам, а власників – сподобатися владі – призвело до того, що журналістика в Україні вже не є четвертою владою. Сьогодні інформаційну політику визначають політологи з Банкової. Про це Лігачова наголошує в матеріалі «Українське телебачення можна назвати малоросійським». Чи потрібна державна монополія на видобуток вуглеводнів? Відповідь на це запитання шукатимуть під час сьогоднішніх парламентських слухань. Як стверджує експерт газети «Голос України», лише запровадження державної монополії на видобуток та користування надрами дасть змогу відновити галузь та спрямувати до бюджету значні ресурси. Натомість інший експерт видання переконує, що запровадження державної монополії не сприятиме розвитку конкурентного середовища та ускладнить залучення приватних, і, зокрема, іноземних інвестицій, яких сьогодні дуже потребує галузь. Встановлений у попередні роки міжконфесійний мир сьогодні серйозно хитається, стверджує дописувач газети «День». Дуже частими стали звернення до влади – зокрема, Президента Віктора Януковича – з різними скаргами, закликами, представників окремих церков, суспільства, навіть влади. Видання пише, що політика нинішнього керівництва держави стосовно церкви не сприяє встановленню міжконфесійного миру в Україні. Конкретніше йдеться у матеріалі «На кого ляже відповідальність за дестабілізацію міжконфесійного миру?». У нинішньому році кількість безкоштовних місць в університетах скоротиться більш ніж на 40%. Міністерство освіти своє рішення пояснює тим, що в 2011 році абітурієнтів очікується на 200 тисяч менше, ніж у попередньому. У Верховній Раді зареєстрований законопроект про вищу освіту, що передбачає нововведення для студентів і абітурієнтів. Про них докладніше розповідають експерти газети «Факти». Ірина Біла Радіо Свобода, 12 січня 2011 року
|