PP

     П`ятниця, 26.04.2024, 02:10


вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » Статті » СТАТТІ З ІНШИХ ДЖЕРЕЛ » Cтатті з іншіх джерел

"Треба пройти через революцію"
55-річний Олександр МАМАЛИГА на річницю перепоховання Тараса ШЕВЧЕНКА приїхав на Чернечу гору в Канів Черкаської області. Слухав виступи прем'єра Миколи АЗАРОВА, спікера Володимира ЛИТВИНА, радника президента Ганни ГЕРМАН. Потім підбіг до мікрофона:
- Українці, перед вами виступали раби, підножки, грязь Москви! — прокричав рядки ШЕВЧЕНКОВОГО вірша. МАМАЛИГУ відштовхнули. Міліціонери записали його дані.
- Жінка злякалася, що квартиру заберуть, — сміється Олександр Дмитрович. — Знайшла найстрашніше.
Він працює тренером із греко-римської боротьби у спортклубі "Буревісник" при агроуніверситеті міста Біла Церква Київської області. Живе в однокімнатній квартирі 6-поверхівки. За склом шафи розвішані фотографії: діда, офіцера царської армії, та онука Антона. На стіні висить картина — Олександр МАМАЛИГА з оселедцем, сережкою у вусі й вишиванці. Нижче — виготовлена господарем шабля з алюмінію — для онука.
- Що вас так обурило на Чернечій горі?
- Хотів попросити вибачення в ШЕВЧЕНКА за людей, які блюзнірствували на його могилі. Почали урочистості московські попи, а закінчили виступом Ганни Герман, яка стала всіх повчати, перевершивши за цинізмом ВІТРЕНКО. ЛИТВИН говорить про якусь совість. Це після того, як Верховна Рада і він прийняли закон про червоний прапор, під яким винищували мільйони українців. Те саме АЗАРОВ — довів до ручки своїми реформами. Мене аж розпирало подарувати йому лопату, яку він радив брати українцям і йти на городи.
- Що ще в Україні робилося і робиться не так?
- Нічого не робиться так. Я родом із Кіровоградщини і слідкував, як ТИМОШЕНКО там балотувалася в депутати. Павло ЛАЗАРЕНКО хотів проштовхнути її по Бобринецькому району. Цей район завалили всім, виплатили зарплати. Округ купили. Приходили в колгоспи й пропонували солярку для посівної. На словах була домовленість, що коли ТИМОШЕНКО стане депутатом, селянам ці борги простять. ТИМОШЕНКО виграла, а тоді прийшли хлопці із загривками й вимагали платити за договорами. Забирали і тракторами, і урожаєм. Із тих пір у мене до ТИМОШЕНКО особливе ставлення. Але те, що робиться зараз із правами людини — з нею і ЛУЦЕНКОМ — виходить за рамки людського.
- Де в цьому вина влади, а де опозиції, виборців?
- Головна вина — наша. Ми цю владу вибрали. На побутовому рівні в нас ідуть дискусії — мовляв, погано, що прийшов ЯНУКОВИЧ. А я ставлюся до цього нормально. ЮЩЕНКО і ТИМОШЕНКО продовжували б собачитися. Навіть якщо б вона виграла, нічого кардинально не змінилося б. ТИМОШЕНКО наскрізь фальшива. В українського народу складалася б ілюзія, що при ЯНУКОВИЧУ буде краще. А так всі побачили, хто є хто. Зараз Схід країни ще більшим матом криє цю владу, ніж ми. Незадоволені й податковими реформами, і скороченнями. Я теж без 5 хвилин можу бути безробітним. У нас в області три спортивних клуби. Їх ліквідовують і створюють спортивну школу.
- За кого голосували на виборах?
- За Ющенка, хоч спочатку й не був його прихильником. Коли він почав робити українські кроки, стало зрозуміло, що він — перший український президент. Хоч і з недоліками. У другому турі не голосував.
- Як змінюються настрої людей у вашому місті за останній рік?
- Цікавий приклад — наш університет. Коли прийшов ректор Анатолій ДАНИЛЕНКО, почав працювати на студентів, усіх деканів переодяг у вишиванки. ЮЩЕНКА запрошував. Був повністю "помаранчевим". А тепер він — голова міської організації "регіоналів". Усі наші викладачі — члени партії. Тільки я і ще один викладач не вступили.
- Чи готові люди вийти на вулиці?
- Усі незадоволені комунальними тарифами, цінами. Але пенсіонерів важко підняти, інтелігенція розпорошена. Потрібен потужний детонатор, соціальний привід — масові звільнення, і щоб був лідер.
- Які перспективи України?
- Після того, як були дискредитовані ідеї помаранчевої революції, люди акумулюватимуть гнів не менш як 10 років. Найголовніше в цей час зберігати незалежну державу. Треба, щоб наше покалічене покоління відійшло. А прийшло молоде, яке побачило Європу. Старші звикли: обрали владу, сіли, чекаємо благо. Моя ж дочка вже не чекає. Вчиться в аспірантурі консерваторії, отримує 800 гривень і старається на концертах підзаробити. Це — інша психологія. Тільки така людина може збудувати вільне суспільство. Я задоволений, що молоді люди не знають, хто такий ЛЕНІН. Сподіваюся, якщо не мої діти, то онуки житимуть у цивілізованому суспільстві. До того часу доведеться потерпіти, хтось не доживе.
- Експерти прогнозують масові виступи на цю осінь. Це реально?
- Навряд буде така революція, як була. Кого ми можемо сьогодні уявити в особі опозиції? Лідерів не видно. ТИМОШЕНКО позиціонує себе бійцем. А я бачу в ній слабку жінку, яка штучно робить себе сильною. Близько до неї стоїть ЯЦЕНЮК. Дивлюся на нього, як фахівець із греко-римської боротьби, і не бачу воїна, бійця. Є "Свобода". Якщо взяти ТЯГНИБОКА, БЕНЮКА — то нормальні люди. Якщо рядових "свободівців" — це не витримує критики. Приходить людина в партію і думає: якщо говорити "жиди погані, геть москалів", то цього достатньо для націоналіста.
Найвпливовішою силою сьогодні є журналісти. Вони доносять правдиву думку. Друга сила — моральні авторитети. Їх порозтягували кого куди. Третя — церква. Якщо ці три сили почнуть об'єднуватися, щось вийде.
- Люди готові зі зброєю захищати свій бізнес?
- Ми — не воїни, більше від землі, звикли виживати. Інша справа, що збройний конфлікт можуть спровокувати, як зробили це у Львові на 9 Травня, як зроблять 22 червня.
- Які сильні та слабкі сторони України?
- Сила у вмінні пристосуватися. У цьому і слабкість. Кажуть, що українці продажні. Я так не вважаю. Це мудрість наша.
- Як зробити, щоб українці були заможними?
- Для цього треба пройти через революцію. Але вона має і зворотній бік: починають її ідеалісти, а закінчує сволота.
-Вам вистачає на життя?
- Я звик жити по мінімуму. Нам із дружиною багато не треба.
Із кухні чути запах борщу та м'яса. Дружина Катерина Миколаївна запрошує обідати.
ПРОДАВ ПОРОСЯ Й НАДРУКУВАВ ЛИСТІВКИ
1989 року Олександр МАМАЛИГА заснував осередок Народного руху в Новоукраїнці на Кіровоградщині.
- Якось виготовив плакати з карикатурами проти радянської влади. Став у центрі міста. Із-за угла визирали люди: "Тебя еще не убили?" Жінці подзвонили в дитсадок і сказали: "Твого Сашка посадять". Вона знепритомніла. Потім приходили анонімки "Ми тебе вб'ємо, підірвемо хату". Дочок дражнили "рухівками".
1994-го МАМАЛИГА балотувався до Верховної Ради. Не пройшов. За рік висунувся на мера міста. Продав порося за $200 й витратив гроші на листівки.
- Я виграв, але вибори визнали недійсними. Підробили, начебто не з'явилися половина виборців. А балотуватися повторно по тому закону я вже не міг.
Дружина Катерина Миколаївна викладала музику в садку та школі. Тепер - на пенсії. Старша донька живе в Харкові, молодша — у Києві. Обидві заміжні. У Харкові росте онук Антон.

Оксана ПЕРЕВОЗНА, Ольга МОСКАЛЮК,
«Газета по-українськи», 3 червня 2011 року
Фото Ольги КАМЕНЄВОЇ
Категорія: Cтатті з іншіх джерел | Додав: pprosvita (25.06.2011)
Переглядів: 689 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: