Одна з найближчих наших сусідок, близька до нас своєю мовою, ба, навіть багатьма спільними сторінками історії, Білорусь переживає свої не найкращі часи: постало питання можливості самого існування нації. Успадкована від часів СССР державна мовна політика підвела білоруський народ до межі виживання його як етносу, приниження державного статусу білоруської мови наблизило її до категорії зникаючих мов. Спостерігаючи за процесами втрати етнічних цінностей білоруської нації, кожному народу варто оцінити всі ризики авантюрних проектів державної двомовності, безликої культурної політики і нехтування історичної пам’яті.
Аналізу мовної політики в Білорусі присвячений наступний огляд.
Чи потрібні білорусам білоруськомовні школи?
У минулому році 19% білоруських школярів навчалися білоруською мовою. При цьому по Мінську цей показник значно нижчий – трохи більший від 2%. Як повідомила TUT.BY заступник голови Товариства білоруської школи Тамара МАЦКЕВИЧ, за минулі десять років кількість учнів, які отримують середню освіту білоруською мовою, істотно скоротилася: у 2001-2002 роках в Білорусі таких учнів було 27,8% .
Не дивлячись на це, у 2009-2010 роках, як і в 2008-2009, приблизно 57% загальноосвітніх установ країни працювали на білоруській мові. У 2010-2011 роках їхня кількість склала уже 52,1% від загальної кількості. Білоруськомовних шкіл навіть більше, ніж російськомовних, але, відзначає Тамара МАЦКЕВИЧ, це, головним чином, малокомплектні сільські школи, і щороку їх стає все менше.
Чого чекати цього року?
Цього року закривається ще 65 шкіл, повідомив 18 жовтня заступник міністра освіти Казимір ФАРИНО. І більшість з них – якраз білоруськомовні. Дітей, які навчалися у цих школах, переводять у більші, найчастіше – російськомовні.
«Цей навчальний рік знаменний ще й тим, що з 1 вересня вступає в дію Кодекс про освіту. У відповідності з 90-ю статтею кодексу, основними мовами навчання і виховання в Білорусі є державні мови країни. Держава гарантує громадянам право вибору навчання і виховання на одній із державних мов Республіки Білорусь. Проте є застереження: мова навчання і виховання визначається керівником установи з урахуванням побажання батьків» - каже Тамара МАЦКЕВИЧ.
Як повідомили TUT.BY у Міносвіти, білоруськомовні школи і класи відкриваються за заявами батьків, проте рішення про відкриття чи закриття шкіл і класів приймаються місцевими виконкомами. Тобто, відзначає Т. МАЦКЕВИЧ, заява батьків ще не гарантує, що дитя зможе навчатися білоруською мовою. Але інколи батьки домагаються навчання своєї дитини навіть у російськомовній школі білоруською мовою, що створює не дуже гарні психологічні і соціальні умови для неї, відзначає експерт. Цього року з такою проблемою зіткнулася Тетяна МАТАФОНОВА, син якої, провчившись у мінській білоруськомовній 23-й гімназії 4 роки, не може перейти у п’ятий клас: там сказали, що, відповідно до нових освітніх стандартів, у класі гімназії не може навчатися більше 20 чоловік. Нам запропонували йти до найближчої до нас школи, але вона російськомовна, і ми туди не підемо – тільки коли процес навчання для моєї дитини організують на білоруській мові. Залишився тиждень, а документи лежать вдома, і поки я не доб’юся такого навчання, здається, буде дитя вдома», - повідомила TUT.BY Т. МАТАФОНОВА.
Комітет з освіти: «Для білоруськомовних
у нашій країні – зелене світло».
Як повідомили TUT.BY у комітеті з освіти Мінського міськвиконкому, щоб відкрити білоруськомовний клас, згідно закону, необхідно 20 заяв від батьків, але в країні такі класи відкривалися і з меншою кількістю заяв. «Для білоруськомовних у нашій країні – зелене світло. Є випадки, коли вже при 12 заявах відкривалися білоруськомовні класи», - відзначили в комітеті. Щоб відкрити білоруськомовну школу, так само потрібні заяви, але її відкриття залежить і від планів місцевих влад: коли є план побудувати у певному районі школу і буде вирішуватися питання про мову навчання, то буде враховуватися те, наскільки школа буде заповнена, повідомили у комітеті з освіти. Наприклад, якщо по плану школа на 900 місць, а там буде навчатися лише 400 учнів, то зрозуміло, що таку школу відкривати нераціонально.
Серед батьків немає єдності
Між тим, як показало опитування, проведене на TUT.BY, серед батьків дуже різне ставлення до навчання білоруською мовою. Ми поцікавилися у читачів, чи віддали б вони свою дитину в білоруськомовну школу. Питання викликало шалений розголос. За кілька днів назбиралося 11 сторінок коментарів:
“віддав би і в дитячий садок, і в школу «білоруськомовну», але, нажаль, немає поряд ні того, ні іншого”; “безумовно”; “тільки туди”; “сам я не навчався в такій школі, але хотілося б. І своїх дітей, не роздумуючи, зразу туди віддам, якщо з’явиться така школа у нас”…
І разом з тим:
“я не віддав і не віддам. Для чого? Всеодно наші діти поїдуть звідси. Їм англійська і російська потрібні. А білоруську у тому обсязі, щоб читати, розуміти і любити, я й сам у достатньому обсязі дитині показав»; «захоче дитина поглиблено вивчати білоруську мову – сама потягнеться. А читати і любити Міцкевича і Крапиву ми і самі в родині навчити здатні, і ніяка школа нам для цього не потрібна»; «ніколи. Хай вивчає красиву і правильну російську і дві іноземні. Ресурс дитячого мозку обмежений, хай вивчає те, що корисне і перспективне. Мертві мови типу латині чи білоруської ввести на 1 рік в універі»; «звичайно, ні. Тому що не бажаю своїй дитині нудного майбуття в культурній і мовній ізоляції»; «однозначно ні! Аргументую все дуже просто: цілковита відсутність спеціальної літератури на білоруській мові, а також відсутність адекватних педагогів, які говорять білоруською мовою»; «яке майбутнє у дитини, яка нею говорить? І чи можливе навчання після школи білоруською? Нам в універі розповідав один викладач, як прийшла згори вказівка скласти словник термінів за фахом. Для премії, для галочки склали, потім перечитали його і трохи не плакали від сміху. І, до речі, таку відразу до білоруської мови у мене викликала саме школа»; «якби моя дитина йшла до школи в ближчі роки, я б мучилася докорами сумління, але, як людина практична і приземлена, віддала б її в російськомовний клас. Можливо, років через 10 ситуація зміниться, і після білоруськомовної школи можливо буде продовжити навчання в університетах на білоруській мові, і сенс у цьому буде. А поки-що білоруська у нас використовується так само часто, як іноземна: є знайомі носії – можна попрактикуватися, нема – і мові кінець»…
Немає мультиків та ігор білоруською
Ставлення до білоруської мови змінилося, кажуть експерти: за даними перепису 1999 року, 73,6% громадян назвали білоруську мову рідною, але перепис населення в 2009 році показав: білоруську мову вважають рідною вже тільки 60% жителів Білорусії, а щодня розмовляє білоруською лише половина з них – 30% всього населення країни, тобто основною мовою жителів Білорусі є російська мова.
За нормами ЮНЕСКО, відзначає Т. Мацкевич, мова вважається зникаючою, якщо нею розмовляють менше 30% населення, нині Білорусь – майже на грані. При цьому все менше випускників шкіл проходять тестування з білоруської мови: у 2007-му таких було 77 тисяч чоловік, у 2008-му – 68 тис., 2009-му – 63 тис., 2010-му – 67 тис., у 2011-му – 52 тисячі. Як повідомила TUT.BY Тамара МАЦКЕВИЧ, у минулому році вчителька початкових класів у Гродно, коли помітила, що діти не розмовляють білоруською мовою, вирішила провести опитування, щоб з’ясувати чому. Більшість із них відповіла: «Мені боязко, бо ніхто прилюдно мовою не говорить». Так само діти відповіли, що не розмовляють білоруською мовою, бо «на телевізії немає мультиків білоруською», «немає комп’ютерних ігор білоруською» і т. п. «Дослідження було чисто педагогічне, щоб виявити, як все-ж-таки мотивувати дітей любити білоруську мову. Вона вирішила, що це треба робити через ігри, через мультики і т. п. За рік, коли у дітей запитали про улюблений предмет, багато хто назвав білоруську мову, - говорить Т. Мацкевич, - Де у нас на телевізії хоча б одне ток-шоу білоруською мовою? Де, насамперед, тії мультики чи ігри?».
Як зазначив на круглому столі, присвяченому Міжнародному дню рідної мови, заступник міністра культури Тадеуш СТРУЖЕЦЬКИЙ, найбільша відповідальність за збереження, підтримку і популяризацію рідної мови лежить на представниках інтелігенції. Заступник міністра визнав, що «певний психологічний бар’єр» у ставленні до рідної мови у працівників культури ще існує: мовляв, не дивлячись на те, що 90% з них добре знає білоруську мову, виходячи на широку публіку, вони чомусь-таки користуються російською мовою. Цей бар’єр буде долатися швидше, коли білоруська мова буде більше лунати по радіо, по телебаченню», - відзначив він.
Може, справа не у кількості шкіл, відзначають експерти. А у тім, що сама держава на всіх рівнях поки-що не займається пропагандою білоруської мови, і тому, як результат, популярністю рідна мова, м’яко кажучи, не користується. За відсутності глобальної державної підтримки щорічне закриття білоруськомовних шкіл створює загрозу для існування білоруської мови, підкреслює Тамара МАЦКЕВИЧ.
Катерина СІНЮК, TUT.BY, 24 серпня 2011 року
З білоруської переклав Микола КОРОБКО
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
