Михайло ОСАДЧИЙ: журналіст, поет, письменник, автор широко відомої повісті „Більмо“
 22 березня 1936 року народився Михайло ОСАДЧИЙ, у 1958-му він закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював редактором і старшим редактором Львівської телестудії. З 1960- го на викладацькій роботі у Львівському університеті. Самостійно, без аспірантури і наукового керівника, написав і успішно захистив 25.06 1965 року кандидатську дисертацію "Журналістська діяльність Остапа ВИШНІ (1919-1933)". За два місяці після цього, 28 серпня, був заарештований за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації і пропаганди". Засуджений 18.04.66 року на закритому судовому засіданні до двох років таборів суворого режиму. Під час обшуку в таборі в грудні 1966 року в ОСАДЧОГО конфіскували зошит з перекладами Гарсіа ЛОРКИ, поетів прибалтійських республік і з власними віршами.
Звільнившись, ОСАДЧИЙ не міг одержати прописку у Львові і влаштуватися на роботу, його затримували за порушення паспортного режиму. Зрештою, прописався у Львівській області, став робітником у Львівському комбінаті глухонімих. Написав біоґрафічну повість про Остапа ВИШНЮ "Геній сміху, або Зустріч із вождем", де розкрив маловідому сторінку стосунків літераторів із партійними вождями 20-х років. 1968-го поширив у самвидаві повість "Більмо", передав її через московських дисидентів на Захід, де вона 1971-го року вперше вийшла друком. Повість стала відомою в світі й була перекладена багатьма мовами.
Удруге Михайло ОСАДЧИЙ був заарештований у січні 1972-го, одночасно з багатьма представниками української інтеліґенції, за звинуваченням в "антирадянській агітації й пропаганді". Йому інкримінувались його статті, вірші і проза, зокрема, - повість "Більмо". 4-5 вересня 1972-го на закритому судовому засіданні він був засуджений за ст. 62 КК УРСР до 7 років таборів особливо суворого режиму і 3 років заслання. 1978-го року він звернувся до американського народу, сенату і президента США Дж.КАРТЕРА, що двічі був репресований, причому вдруге - за видану на Заході повість "Більмо", що з ним розправилися руками кримінальників (1975-го його побили у пересильній тюрмі), а тепер йому обіцяють, що на засланні його вб’ють. ОСАДЧИЙ просив надати йому американське громадянство. 1978-го українська діаспора присудила йому літературну премію імені Івана ФРАНКА. Після заслання письменник повернувся до Львова. Довго не мав роботи, потім працював вантажником, двірником, кочегаром. У листопаді 1987-го став одним з ініціаторів створення Української Асоціації Незалежної Творчої Інтеліґенції (УАНТІ).
З 1975-го було видано ще три збірки поезії, а в 1991-му він захистив в Українському Вільному університеті у Мюнхені докторську дисертацію. З 1993-го - доцент кафедри журналістики Львівського університету. Почесний член Швейцарського відділення ПЕН-клубу. Помер 5 липня 1994 року.
(За матеріалами Музею дисидентського руху, archive.khpg.org)
|
| Категорія: Cтатті з іншіх джерел | Додав: pprosvita (14.03.2011)
|
| Переглядів: 1642
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
