Жінка має бути вдома чи можна - і в політику?
Світлана ЗАКРЕВСЬКА, керівник Донецької громадської організації «Альянс», керівник проекту «Жінка при владі без кривих дзеркал: теоретичні права та реальні можливості».
Ми по суті перші в Україні підняли цю тему. Бо у нас зазвичай у рамках гендерних програм великий акцент робиться на дуже серйозних речах, таких, які пов’язані часто з тими жінками, які вже зазнали лиха. Це, наприклад, торгівля людьми, насилля в сім’ї, репродуктивне здоров’я жінки. На превеликий жаль, у нас фактично залишаються поза увагою ті жінки, які стали успішними чи намагаються стати такими. Ось про них ми тут і ведемо розмову. Вони йдуть до цього самостійно, не відчуваючи жодної підтримки . Таке відбувається. Тож, зрозуміло, що із просуванням жінки до влади пов’язано цілу низку різних стереотипів. Відсутня підтримка не тільки з боку якихось сторонніх організацій, але й дуже часто - з боку сім’ї. Знову ж таки, традиційно вважається, що місце жінки – вдома, біля сімейного вогнища, що основне, чого вона має прагнути, це народити дітей, виховати їх і все. Тобто, ці стереотипи значно звужують права особистості.
Звичайно, народити дитину й виховати її – це дуже й дуже важливо, це велике щастя. Однак це не повинно заважати самореалізації жінки. Крім того, важко пробиватися по кар’єрній лінії, оскільки має місце така собі негласна консолідація чоловіків. Тобто жінки, аби чогось істотного досягти, мають удвічі бути освіченішими й працьовитішими, аби мати перевагу перед чоловіками, аби отримати якусь посаду навіть десь на середньому (далеко не найвищому) посадовому рівні. А далі настає такий рівень, коли жінка завжди програє, бо як сказав наш прем’єр-міністр АЗАРОВ, в уряді реформаторів жінки просто не потрібні.
Цей тренінг проводиться для учасників із півдня та сходу України, з восьми областей. Зібралися журналісти й журналістки для того, аби обговорити цю тему й поміркувати над тим, що вони можуть зробити в інформаційному полі й підняти це питання на належну висоту. А тому в рамках навчання вже проводиться практична робота. Вони ходили в місто збирати думки-висловлювання людей про те, що взагалі має робити жінка в політиці, а потім узагальнювали зібрану інформацію із написанням матеріалу такого жанру, який самі обрали. Далі – безпосереднє розроблення медіа-проектів з накресленими шляхами втілення розробленого в життя. Кращі проекти будуть стимульовані фінансово із запрошенням у кінці листопада в Донецьк, де буде проходити подіумна дискусія: про жінок-лідерів у промисловості, бізнесі і в політиці. У рамках тієї дискусії буде організована презентація медіа-проектів із наступним нагородженням цінними призами чотирьох найкращих із журналістів, а також ще кілька будуть нагороджені почесними грамотами. Надалі, як це ми сподіваємося, наше співробітництво не перерветься, оскільки ми плануємо створення цілої мережі організацій із обслуговування жінок, які будуть іти в політику. Сюди мають увійти як громадські організації, так і засоби масової організації і представники влади.
Тобто, так широко ми підняли цю тему першими в Україні і сподіваємося, що буде подальший розвиток.
Ми отримали фінансування на реалізацію цього проекту від посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні. І тільки липні почали працювати в напрямку реалізації цього проекту, а уже в серпні провели навчання двадцяти тренерів, які нині організовують тренінги для молодих, за окремою методикою. У нас заплановано 18 таких тренінгів. Це, наприклад, у Славянську, Констянтинівці, Херсоні, Ялті, Скадовську, Сімферополі… Тобто, весь цей проект взагалі-то невеликий (він розрахований до кінця грудня цього року). Але за цей час ми маємо підняти інформаційну хвилю обговорення названої теми в пресі. Один зі слоганів такого обговорення: «Одностатева політика – це аморально». А вона у нас – справді аморальна. Ось це і є центрова спрямованість названої теми.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
