<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Каталог статей</title>
<link>http://pprosvita.at.ua/publ/</link>
<description>Каталог статей</description>
<lastBuildDate>Thu, 10 May 2012 11:07:52 GMT</lastBuildDate>
<generator>uCoz Web-Service</generator>
<item>
<title>Так «строілі новий мір»</title>
<description><![CDATA[З МОМЕНТУ захоплення влади в Росії більшовики запровадили тотальне нищення всіх, хто не поділяв їхньої марксистсько-ленінської теорії чи мав свою власну думку. Не оминула ця доля і священнослужителів. Більшовики вели богоборство настирливо, впроваджуючи в суспільну свідомість безбожний атеїзм. Руйнувалася духовна культура, нищилися храми, які народ зводив віками. Не щадили навіть перлин церковної архітектури. Ці факти замовчуються сучасними комуністами, вони на чолі з Петром Симоненком стали навіть палкими прихильниками Московського патріархату. А за часів більшовизму у нашому місті була закрита і згодом розвалена дерев’яна церква на вулиці Першотравневій, у селі Тритузному із переданого Придніпровському хімічному комбінату храма було зроблено сарай, все церковне спорядження було розграбоване або знищене, долі людей перевернуті й покалічені.]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/7-1-0-201</link>
<category>Кривий Ріг</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/7-1-0-201</guid>
<pubDate>Thu, 10 May 2012 11:07:52 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Кремль: за ТИМОШЕНКО чи проти ЯНУКОВИЧА?</title>
<description><![CDATA[Володимир ПУТІН вважає перебування Юлії ТИМОШЕНКО у тюрмі неправильним.Лідери Росії усе активніше захищають Юлію Тимошенко і називають її справу політичною. Голова російського уряду Володимир ПУТІН, який 7 травня стане президентом Росії, а також Дмитро МЕДВЄДЄВ, який очолить російський уряд, фактично, підтримали позицію США і Євросоюзу у справі колишнього прем'єр-міністра. Експерти в Україні бачать за такими заявами російського керівництва невдоволення українською владою і деякі приховані цілі.]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-200</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-200</guid>
<pubDate>Thu, 10 May 2012 08:52:42 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>&quot;Были и небыли нашего футбола&quot;. Від Політехніки до &quot;матчу смерті&quot;</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 7px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/35796274.jpg" align="left" width="120">У футбол грав не тільки Лаврентій БЕРІЯ... Взагалі-то було 11 матчів в окупованому Києві – "Одиннадцать побед в одиннадцати матчах! Шестьдесят семь забитых и одиннадцать пропущенных мячей. Это уже не легенда...". Що читаємо? Книгу відомого київського спортивного журналіста Георгія КУЗЬМІНА "Были и небыли нашего футбола" (Київ, "Фоліо", 2010).]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-199</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-199</guid>
<pubDate>Thu, 10 May 2012 08:40:44 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Олекса ТИХИЙ. Справжній  донецький українець (ЗакІнчення)</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 7px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/92155518.jpg" align="left" width="120">Я передплачував журнал "Донбас” (він двомовний), і от у числі першому 1983 року зיявляється там стаття якогось Вадима ЗУЄВА "Гримасы лицемерия”. Ішлося там про "сіоністів” вроді майбутнього лавріята Нобелівської премії Йосифа БРОДСЬКОГО та Льва КОПЕЛЄВА (його, до речі поновлено в радянськім громадянстві 15 серпня 1990 року одним указом з Миколою РУДЕНКОМ). І доплетено туди інших "антирадянщиків” на ниві "сіонізму” та "українського буржуазного націоналізму”. Той "сіоніст” КОПЕЛЄВ, між іншим, свого часу сьорбав лаґерну баланду разом з ТИХИМ, тому й виступив на його захист у 1977 році.]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-198</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-198</guid>
<pubDate>Fri, 04 May 2012 20:29:52 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Михайло ЯНГЕЛЬ – геніальний конструктор з українським корінням</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 7px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/94403668.jpg" align="left" width="120">Сьогодні ім’я Михайла ЯНГЕЛЯ, видатного конструктора у галузі ракетно-будівної промисловості і дослідження безкраїх просторів космосу, відоме на увесь світ. Але чи не найбільше – у Дніпропетровську. Бо з 1954-го року і до останніх днів свого життя в 1971-му він жив і працював саме тут, де почав роботу на посаді начальника і головного конструктора Особливого конструкторського бюро засекреченого заводу №586, який із 1966-го був перейменований у Південний машинобудівний завод, а Особливе конструкторське – в Конструкторське бюро «Південне». Про Михайла ЯНГЕЛЯ та його непересічну діяльність – ось цей матеріал, який підготував голова Дніпропетровського обласного об’єднанння Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА Микола КОВАЛЕНКО, у недавньому минулому -]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/9-1-0-197</link>
<category>Дніпропетровськ</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/9-1-0-197</guid>
<pubDate>Fri, 04 May 2012 20:26:25 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Один Василь про іншого: СКРИПКА І СТУС</title>
<description><![CDATA[Шановні наші читачі, ми подаємо до вашої уваги частину матеріалу, свого часу опублікованого у 10-му числі журналу «Слово і час» за 1990 рік. Це стаття українського літературознавця, фольклориста педагога і культурно-громадського діяча Василя СКРИПКИ, про діяльність якого ми вже вміщували у нашій газеті публікації з продовженням у числах з 9-го по 16-те за 2011 рік. Їх автор – кандидат філологічних наук, доцент кафедри Криворізького педагогічного університету Олена ГОНЧАРЕНКО. Саме вона, яка свого часу була ученицею Василя СКРИПКИ (а він працював доцентом кафедри української літератури Криворізького педагогічного університету, тоді ще – інституту, з 1986-го по 1997-й рік), нам люб’язно представила цей матеріал із названого журналу. Ми публікуємо уривок з нього, який стосується образу одного з правителів Радянського Союзу Микити ХРУЩОВА у фольклорі, а також – лист видатного українського поета і дисидента Василя СТУСА щодо праці Василя СКРИПКИ. А в тій статті ще були розділи під назвами «Ленін», «Сталін», «Брежнєв» і «Партія». Перед тим, як подати цей уривок, публікуємо коротку передмову Василя СКРИПКИ до цієї своєї публікації в журналі «Слово і час» за 1990-й рік: <br /> «Я написав цю статтю багато років тому. Але тоді з відомих причин не зміг її надрукувати. Та й зараз вона, гадаю, може викликати в декого роздратування чи внутрішній спротив. Але – хоч і неприємно – мусимо проковтнути цю «пігулку» задля нашого естетичного одужання. Тому наважуюсь повернутися до давньої статті. Надихає мене на цю публікацію і те, що свого часу ідея статті була підтримана Василем СТУСОМ, лист якого я подаю в кінці. Чимало з його побажань я виконав, доопрацювавши статтю (раніше вона називалася «Скіпетр і пісня»)».]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-196</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-196</guid>
<pubDate>Fri, 13 Apr 2012 17:47:31 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Олекса ТИХИЙ. Справжній  донецький українець (Продовження 4)</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 6px; border-style: solid; border-color: rgb(152, 11, 26);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/92281555.jpg" align="left" width="120">Бували такі рідкісні випадки: за висновком медичної комісії, що вיязень хронічно хворий, суд звільняв його. ТИХИЙ категорично відкинув цю пропозицію. Тоді до нього спрямували хірурга СКРИННИКОВА. ТИХИЙ назвав це шантажем і відмовився будь-що писати. “Жити будете в муках і недовго”, – пообіцяв йому хірург-чекіст. Він зшив йому шлунка у вигляді “піскового годинника”: їжа проходила тяжко, зі страшними болями. З-під наркозу він вийшов через тиждень...]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-195</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-195</guid>
<pubDate>Wed, 04 Apr 2012 16:54:51 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Лесь КУРБАС. Знаний і забутий</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 6px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/22486305.jpg" align="left" width="120">Цьогоріч Україна, а разом з нею і весь світ вшановуватимуть три ювілейні дати, пов’язані з ім’ям видатного українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, перекладача Леся Курбаса. 25 лютого виповнилося 125 років, як у родині Степана та Ванди Курбасів-Яновичів народився первісток – Олександр-Зенон. Наприкінці цього ж 2012 року, 3 листопада, виповниться 75 років, як у карельських лісах біля урочища Сандормох Леся Курбаса і ще тисячі інших ув’язнених розстріляли енкаведисти, відзначаючи 20-річчя Жовтневої революції. Цього року ювілей відзначає і Харківський академічний театр ім. Т. Шевченка, колись – дітище Леся Курбаса, славнозвісний «Березіль» (у 2000-х цю назву повернули його малій сцені).]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-194</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-194</guid>
<pubDate>Sun, 18 Mar 2012 12:19:11 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Олекса ТИХИЙ. Справжній донецький українець (ПРОДОВЖЕННЯ 3)</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 6px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/05204880.jpg" align="left" width="120">ТОГО РОКУ з табору вислизнув лист українських політвיязнів Олекси ТИХОГО та священика Василя РОМАНЮКА (у майбутньому – патріярх УПЦ КП Володимир) під назвою "Історична доля України. Спроба узагальнення”.Це блискучий зразок публіцистики...]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-193</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-193</guid>
<pubDate>Sun, 18 Mar 2012 12:12:57 GMT</pubDate>
</item>
<item>
<title>Хотіли «перетворити націю в кочуючі орди»</title>
<description><![CDATA[<img style="border-width: 7px; border-style: solid; border-color: rgb(187, 29, 46);" alt="" src="http://pprosvita.at.ua/_pu/1/73942385.jpg" width="120" align="left">"...А хто відповів по закону за здирання українських вивісок у Вінниці, за вигнання української мови з установ, з офіційних свят, з системи шкіл, зокрема, - зі славетних наших університетів? А хто відповів за знесений у Києві будинок ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ, ДОВЖЕНКІВ – у Житомирі, за браконьєрські акції у Володимир-Волинському, Кривому Розі, за те, що бездушними ділягами розорювались стародавні городища, степові кургани… "]]></description>

<link>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-192</link>
<category>Cтатті з іншіх джерел</category>
<dc:creator></dc:creator>
<guid>http://pprosvita.at.ua/publ/1-1-0-192</guid>
<pubDate>Mon, 27 Feb 2012 11:52:19 GMT</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
