PP

     Четвер, 25.04.2024, 17:36


вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » Статті » СТАТТІ ВІД ПРОСВІТИ » Кривий Ріг

НАШОМУ історико-краєзнавчому музею виповнилося 50 років
Олександр МЕЛЬНИК: „Можливо, що це
саме ми принесли в Європу світло знань



Я хотів би сьогодні, передусім, нагадати ті великі імена, які стоять біля підвалин вивчення історії нашого краю. Це добре відомий нам Олександр ПОЛЬ, який ще після 1866 року зв’язав свою долю з нами, він здійснив перші розкопки. А ще - наш видатний земляк Віктор ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, який працював тут з кінця 19-го століття. Володимир ГАШКЕВИЧ, директор Херсонського музею, теж приділяв велику увагу Криворіжжю, розкопавши один з найбільших курганів в Україні: Цареву могилу. Професор Московського університету Борис ГРАКОВ казав, що центр металургійної промисловості в четвертому столітті був не де-небудь, а саме на території сьогоднішнього Кривого Рогу. А він – фахівець світового рівня.
За час систематичних розкопок на Криворіжжі (із 1964 року) розкопано 162 кургани, в яких знайдено понад 1200 поховань. Знайдено сотні експонатів різних типів, деякі з них – унікальні. І перші сліди писемності на території України – теж на Криворіжжі. Наші кам’яні ящики, які знайдені в 1964 році, офіційно визнані в 1972 році початком піктографічної писемності на території України. Перші орнаментовані сокирки-жезли, які потім поширювалися на Північному Причорномор’ї, зроблені (і виготовлені орнаменти) на Криворіжжі, тобто жезли із символами влади йшли звідси. – І це теж визнаний наукою факт. А ще – ливарні форми, розвиток вторинної обробки бронзи... Сьогодні теж визнано, що вони – з наших тайкових сланців (найбільше родовище їх зараз – на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті), вони розходилися світом теж завдяки торгівлі і обміну.
Розкопано також 3 поселення, 16 святилищ, І одне з них, яке копалося протягом чотирьох років (із 2000-го по 2005-й, з перервою на рік), є третє, найбільше в Європі за розмірами (16 метрів у діаметрі) святилище кельтів на Криворіжжі. Тобто, те, що ми традиційно пов’язуємо із Францією та Німеччиною, мало великі прояви і великі підвалини для поширення саме в нас. І є вже навіть деякі гіпотези, що це ми принесли в Європу світло знань.


«У нас – майже 112 тисяч експонатів»


9 січня 1960 року на урядовому рівні було видано постанову про створення історико-краєзнавчого музею в місті Кривому Розі...
Якби не було музею, то дуже багато сторінок історії Кривбасу розкривалися б поступово й не так масштабно. Так, в музеї з 1960 по 1968 рік уже відкрили дуже насищену експозицію. І по тому, як ця експозиція була оформлена (за типом оформлення) наш музей посів перше місце.
Зараз у нас у фондах – майже 112 тисяч експонатів. Якщо врахувати, що Дніпропетровський музей має їх 250 тисяч і йому 160 років, а ми всього за кілька десятків років зібрали рівно половину, то нам є чим пишатися і ми можемо самі собі сказати „спасибі!” за те, що ми так працювали. Звичайно, десь щось не доробили, але ми змогли відтворити історію ріднокраю: від прадавніх часів і до сьогодення.
Ніна ПІСНА,
директор Криворізького історико-краєзнавчого музею.


«Справа не в експонатах, а в людях»


Експонати у нас гарні, цікаві. На жаль, ми не можемо виставити їх усіх. І особливо жаль, що на виставці деякі дуже цікаві не змогли показати. Бо не вистачило у нас сил їх усіх дістати. Це тому, що вони стоять далеко й високо і настільки важкі, що ми їх не піднімемо: навіть якщо всім музеєм зберемося. Умови не дозволяють це зробити.
Але найголовніше, що я хотіла сказати, - це подякувати людям, які передають нам все те, що стає експонатами, розуміючи їх цінність. Я бачу вас, що прийшли сьогодні до нас, і я вам дякую. Дякую і за цілі архіви, які передають нам родини, а художники передають картини (навіть цілі колекції), що дуже збагачує наші фонди. Їх уже стільки, що ми можемо відкрити справжній художній музей, але й у тому музеї ми не змогли б все виставити, щоб показати.
Передають свої архіви до музею і наші краєзнавці. А ми самі, без вас, нізащо не змогли б охопити все місто. Наприклад, чудові колекції (і не одну!) передав музею журналіст Олександр СТЕПАНЕНКО. А як не згадати, не оцінити, що зробив (і продовжує робити) Микола ЛІФЕНКО?! Спочатку він просто записав спогади своєї мами, а потім пішов по всьому місту: це історія рудників, історія наших лікарень, потім – про ветеринарію, про трампарк... Він все це обходив, занотовував, замальовував і приносив сюди, в музей. І я від імені всіх працівників дякую вам, шановні наші краєзнавці, за вашу подвижницьку роботу!
Валентина ПЕТРЕНКО,
головний зберігач фондів музею

Вшанували «іменинників»

Криворізькому історико-краєзнавчому музею виповнилося півстоліття. З цієї нагоди представники міської влади і громадських організацій вшанували іменинників безпосередньо в приміщенні музею. Відкриваючи урочистості, його директор Ніна ПІСНА зазначила, що величезним надбанням є збереження тут 112 тисяч експонатів. Роблячи короткий екскурс в історію створення музею, вона акцентувала увагу присутніх на деяких важливих фактах. Зокрема, вона розповіла про те, як протягом кількох десятиліть відбувалися різні події, що ось-ось нібито могли стати причиною його створення, але все ж тільки в 1960-му нарешті з’явилася постанова уряду щодо цього.
На урочистостях від міської влади були присутніми і виступили з короткими промовами заступник міського голови Георгій ГОНЧАРУК, начальник управління культури й туризму виконкому Криворізької міської ради Валентина БЕРЛІН і голова Центрально-міської у місті ради Станіслав КОВЕРНІЧЕНКО
Привітали «імениників» із півстолітнім ювілеєм також представники громадських організацій і митці та журналісти, які протягом багатьох років співпрацюють із колективом музею. Зокрема, від Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка вручила власноруч виготовлені подарунки секретар ревізійної комісії об’єднання Романія СОБЧАК, а криворізький художник Микола РЯБОКОНЬ подарував свою картину (на світлинах).
Олена МАКОВІЙ

Категорія: Кривий Ріг | Додав: pprosvita (02.02.2010)
Переглядів: 1893 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: