Біло-сині неприпустимо прорахувалися... Здавалося, збайдужіння спільноти сягнуло тих меж, де владі дозволено все. Навіть без завдання собі клопоту передбаченням наслідків. І раптом - опір з середини! І раптом - необхідність рахуватися ще й з баченням світу зовнішнього!
Жорсткість опору засвідчує переконаність протестантів у правоті помаранчових ідеалів. Симпатики правлячих кіл майже не ризикують закидати в інформаційний простір тезу про <<наймитство>> учасників теперішніх протестів: жертвувати життям від спецзасобів охоронців влади навіть за матеріальної скрути охочих, очевидно, знайдеться мало. Готовність учасників акцій іти на видимий ризик розвінчує подібні інсинуації. І все ж, це далеко не всі, хто міг би бути серед протестантів.
Інша справа, коли б провідники Помаранчової революції повелися послідовно в реалізації своїх обіцянок. Люди терпіли б роками здійснення сподівань, якби тодішня влада продемонструвала зусилля не лише на словах змінювати політико-економічний клімат. Цього не сталося! І багато хто, не сприймаючи теперішній олігархічний режим, не бажає віддати себе в пожертву за визволення лідерів, які обрали вдалі лозунги, але зневажили рушійну силу - власний народ. Скільки криворіжців зі здивуванням і обуренням сприйняли факт просування на створений Помаранчовою революцією владний олімп ЛЮБОНЕНКА, ТРАЙДУКА, МОВЧАНА, які ніколи не переймалися національно-демократичними переконаннями, далеко не підтримували бунтівний Майдан! А скільки ще таких <<діячів>> долучилося до владного <<ярма>> по всій Україні! А політологічний аналіз заангажованих політиків та некритичних симпатиків політичних рухів після провалу надій дійшов простого висновку: винні <<противсіхи>>! Не забажали визнати за своє несприйняття позицію <<противсіхів>> і біло-блакитні. Ось і змагаються на сьогодні у рейтингах падіння!
Цими днями чітко окреслюється сенс слів біло-блакитних: <<Ми прийшли надовго!>>. Вперше за багато років влада не обійшлася без кривавого жертвоприношення. Замість булави символом влади стає кийок. При всій своїй моці - засіб ненадійний. Свободу не спинити! Доказом цього є двадцятирічний прапор відновленої незалежності!
Микола КОРОБКО, м. Київ, 8 серпня 2011 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
