 ЩЕ ХВИЛИН за 15-20 до початку протестної акції, яка мала проходити 3 листопада о 15-й годині через дорогу від будівлі, де працює Криворізька міська рада (по той бік вулиці імені 22-го партз’їзду), перед самою будівлею навколо фонтана та біля скверу я нарахував до тридцяти міліціонерів. Вони, очевидно, готувалися боронити місцеву владу від можливих дій з боку активних представників українського громадянського суспільства в Кривому Розі, незадоволених роботою так званого місцевого самоуправління. І коли черговий етап Всеукраїнської акції протесту громадських організацій у Кривому Розі розпочався, міліція так і продовжувала слугувати владі.
Близько двох сотень людей, які зібралися на місці її проведення, мали на меті висловитися і винести резолюцію про прийняття сесією міськради (що має пройти позачергово) рішення про вимогу до Верховної Ради про її саморозпуск. Там були активісти з громадської організації «Ліга підприємців Кривого Рогу», місцевих організації інвалідів праці під назвою «Довіра», Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, Всеукраїнської профспілки підприємців «Захист справедливості», організації чорнобильців, Криворізького міського правозахисного товариства, Криворізького міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» та інших.
Ця акція стала закономірним продовженням дій Форуму громадянського суспільства, який відбувся 14 жовтня цього року в Києві і в якому взяли участь представники більше трьохсот громадських організацій. Саме там був схвалений і проголошений УЛЬТИМАТУМ громадських організацій України народним депутатам Верховної Ради 6-го скликання щодо саморозпуску діючого українського парламенту із висловленим попередженням про те, що в разі невиконання цієї вимоги з 3 листопада будуть відбуватися акції громадянської непокори діючій владі.
По руках громадян, криворіжців, які прийшли на протестну акцію 3 листопада ходило видрукуване звернення до Криворізького міського голови Юрія ВІЛКУЛА та до депутатів Криворізької міської Ради, за яке в якості резолюції вони мали проголосувати. В ньому, зокрема, йшлося про таке:
«У зв’язку з тим, що депутати Верховної Ради України прийняли рішення ігнорувати законні вимоги народу, що є узурпацією влади в державі, ми вимагаємо від депутатів міської ради наступне:
1. Негайно скликати позачергову сесію Криворізької міської ради і поставити на порядок денний голосування питання про висловлення недовіри Верховній Раді України 6-го скликання.
2. Забезпечити в залі під час голосування депутатами Криворізької міської ради присутність делегатів Форуму громадських організацій України, представників громадськості та ЗМІ.
3. Рішенням Криворізької міської ради висловити недовіру Верховній Раді України 6-го скликання, про що оголосити публічно на мітингу, в ЗМІ та на офіційному сайті Криворізької міської ради.
У разі невиконання наших вимог, беручи до уваги статтю 21 Загальної декларації прав людини та статтю 26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (де передбачено, що воля народу повинна бути основою влади), керуючись статтею 5 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду від 5 жовтня 2005 року (де передбачено, що єдиним джерелом влади в Україні є народ і ніхто не може узурпувати державну владу), ми змушені будемо визнати Криворізьку міську раду нелегітимною і будемо вимагати складання повноважень депутатами Криворізької міської ради та її переобрання».
Керівники громадських організацій, профспілок, рухів та активісти тих утворень однозначно висловилися проти дій влади, яка все більше (в центрі та в містах і селах регіонів України) наступає на права та свободи громадян і запроваджує диктатуру, яка поступово приходить на зміну демократії.
А представник Криворізького міського правозахисного товариства і керівник міської організації Спілки офіцерів України полковник Петро ЛИСЕНКО, зокрема, звернув увагу на те, що цей спротив розпочався, за великим рахунком, не сьогодні і не 14 жовтня цього року, бо його початок – ще у двадцятих роках минулого століття, коли українці боролися за незалежність Української держави із окупаційною більшовицькою владою; цих борців і насправді героїв називали бандитами, підкреслив ЛМСЕНКО але саме їхня боротьба та боротьба їхніх продовжувачів дозволила врешті решт створити незалежну Українську державу, проголошену 24 серпня 1991 року.
Дуже важливо зазначити, що на цій протестній акції в Кривому Розі (а сталося таке далеко й далеко не всюди) також висловилися, аби додати до звернення ще один пункт: щоб Криворізька міська рада на своїй позачерговій сесії також висловила недовіру і нині діючому президенту України. І за це проголосували одноголосно всі присутні. І люди не тільки голосували руками, а ще й ставили свої підписи під цим зверненням.
Крім цього, учасники протестної акції продемонстрували всім присутнім ЧОРНУ КНИГУ ГАНЬБИ, до якої вже були занесені за свої «діяння», спрямовані проти демократії та добробуту українців, президент України Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України МиколА АЗАРОВ та інші посадовці. Зачитуючи їх прізвища, голова ради Ліги підприємців Кривого Рогу Ірина ТУРОВСЬКА (одна з головних організаторів цього спротиву в Кривому Розі), гортала сторінки тієї КНИГИ і розповідала за що ті чи інші чиновники в неї потрапили. А потім спитала, чи треба було вносити до неї також і міського голову Кривого Рогу Юрія ВІЛКУЛА, на що отримала одноголосне підтвердження: «Так!». Причинами для того, щоб його туди внести, були названі, зокрема, кришування монополізації ринку ритуальних послуг та відмова від дієвого діалогу з представниками громадських організацій.
Сергій ЗІНЧЕНКО.
НА СВІТЛИНАХ:
учасники протестної акції з гаслами;
на імпровізованій трибуні Ірина ТУРОВСЬКА і Володимир ФОМІЦЬКИЙ, обраний на цьому мітингу для участі 5 листопада 2011 року у Всеукраїнській акції в Києві;
виступає полковник Петро ЛИСЕНКО;
люди ставлять свої підписи під резолюцією-зверненням; правоохоронці охороняють місцеву владу від народу.
Фото автора.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
