PP

     П`ятниця, 19.04.2024, 19:19



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2013 » Квітень » 1 » ШЕВЧЕНКОВІ …
16:28
ШЕВЧЕНКОВІ …


ШЕВЧЕНКОВІ …
Понад хвилями Дніпровими,
Понад галасом сторіч,
Над полями, над дібровами,
Королівством «День і Ніч»
Розгортає думка крила
І летить крізь час по світі,
Бо нема такої сили,
Щоб могла ту міць спинити,
Що в Шевченкових віршах
Рве кайдани забуття,
Бережно трима в руках,
Мов метелика, життя!
Не слова пусті, а душу
Заповів Кобзар Вкраїні,
До свободи духу рушив,
До глибин, що є в людині,
Щоб вінчалася Свобода
Із любов’ю до Життя,
Щоб любов до свого роду
Шлях проклала з забуття …

РІДНІ ОЧІ
Минали дні, минали ночі,
І світ навколо ріс зі мною,
Змінилось все. Та рідні очі,
Неначе сонечко зимою,
Так само моє серце гріють,
Розтоплюють сніги негод,
Душа, як очі ті, ясніє,
Й жага життя, жага пригод
Знов овиває серце й душу,
І напина вітрило вітер,
І знов у путь рушати мушу
В далекі мандри десь по світі …
Та скільки б не пройшло років,
Я мамин погляд пам’ятаю,
Хай промайнуть мільйони днів,
Я татка посмішку згадаю.
Й серед духмяних квітів-трав
Знов дому пахощі відчую,
В світанках долі і загравах
Я матір сонцем намалюю!

Катерина ШЕВЦОВА,
студентка Дніпропетровського
національного університету
Переглядів: 806 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: