 21 травня, в суботу, вранці біля Тарасової гори в Каневі, представники з різних міст України взяли участь в кульмінаційних заходах «Прощі до Тараса» …
Делегація від Кривого Рогу складалася зі студентів і викладачів Центру підготовки і перепідготовки кадрів, членів Криворізького міського обє’днання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, також приїхав із сім’єю голова об׳єднання «Опора» в Кривому Розі Сергій ФЕДЬКО. Про заходи щодо «Прощі до Тараса» в Каневі і в Кривому Розі вдалося зняти відео Олегу ЗАБОЯКУ, Олександру ЧИЖИКОВУ і Петру ЛИСЕНКУ, і це відео викладено в Інтернеті (його можна переглянути, якщо на порталі www.youtube.com набрати «150-річчя повернення Тараса Шевченка в Україну»). Щодо журналістських нотаток з фотографіями, то Олег ЗАБОЯК надав матеріали в попередньому числі «Променя Просвіти». Кожний рік (і це вже четвертий рік поспіль) Всеукраїнське громадське об’єднання «Рух добровольців «Простір свободи», виходячи з особливостей розвитку новітньої історії України, організовує заходи по всій країні, а цього року все почалося з Санкт-Петербургу, де в 1961 році спочатку і було поховано Тараса Григоровича Шевченка.
Незалежно від волі тих чи інших громадських діячів в Україні і в нашому місті, заходи акції «Проща до Тараса» завжди несуть ноту неформального духовного відродження нації, а в цьому році, в році незавуальованого наступу на український простір в органах масової інформації сил, що повертаються до «новітньої русифікації», як ніколи актуальні сьогодні реальні неформальні дії громадських організацій України щодо захисту завоювань в Україні в національному просторі.
Червоною ниткою через всю акцію в цьому році було пронесення тернового вінка з Санкт-Петербургу тим шляхом, яким везли труну з прахом Кобзаря в травні 1861 року до могили в Каневі. На заключному етапі терновий вінок везла козацька чайка, і після панахиди вранці 21 травня в Успенському соборі Канева, терновий вінок було принесено на могилу поета. Хочеться звернути увагу на те, що заходи набувають великої сили, якщо їх сприймати в контексті українського православного відродження, якому і свідомо, і несвідомо (особливо в останні роки) чиниться великий опір як недолугими громадськими діячами України, так і несвідомими громадянами й журналістами проросійськи орієнтованих газет, журналів, радіо і телебачення.
Я здивований тим, як виглядає протягом останнього року український медіа-простір. Я дивуюсь, як продажно чиновники всіх рівнів здають інтереси українського народу, а самі заходи, які проводяться владою, часто мають до смішного заформалізований і постсоціалістичний і навіть рабський відтінок. Крім того, дивує і те, як взявши на себе право судити геть усіх, журналісти і демократичних видань іноді знищують невеликі паростки демократизації українського медіа простору, несвідомо підігруючи «табачникам».
У другій половині дня, 21 травня, біля Тарасової гори відбулась при дуже великому зібрання молоді і національної інтелігенції України лекція Оксани ЗАБУЖКО «Мій ШЕВЧЕНКО. Про книгу, яка ніколи не буде написана». Цю лекцію я дуже раджу всім свідомим українцям прослухати. Особисто я слухав її на одному подиху і в ній натхненна Оксана ЗАБУЖКО висловила дуже багато оригінальних і надзвичайно цікавих думок, досліджень, спостережень щодо творчості і долі Тараса ШЕВЧЕНКА. Даю посилання - www.videoinet.ru – «Проща до Тараса. Оксана ЗАБУЖКО про ШЕВЧЕНКА».
Третій рік поспіль, я маю честь зі своїми земляками брати участь в заходах «Прощі до Тараса» і третій рік поспіль я пересвідчуюсь, як надзвичайно важливо підтримувати в наш час живий процес духовного відродження нашої нації.
Слава Україні!
Олександр ЧИЖИКОВ
М. Кривий Ріг
Криворізькі прочани ПРОЩИ ДО ТАРАСА - 2011
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
