Чотири роки ми проводимо мандрівний фестиваль в установах покарань. У перший рік ми в трьох установах показали по одному фільму. Так ми починали. А минулого року ми в 19-ти наших установах показали по 3-4 у кожній, і 12 тисяч зпсуджених їх переглянули. Протягом цього часу у нас була дуже дієва і конструктивна співпраця з керівництвом управління пенітенціарною службою в Донецькій області Ми отримали від них сприяння, підтримку і прихильне ставлення до ініціативи демонструвати там документальне кіно.
Для тих людей. які перебувають за гратами, свобода має особливе значення. І те, що вони рано чи пізно будуть виходити на волю й відповідальність за своє подальше життя і волю вони покладатимуть на себе, це для них є важливими клкментами буття. Також - те, що вони потрапили за грати, можливо, якраз через втрату відповідальності. Тому ціфільми важливі для засуджених.
Хоча є там різні люди. Є й такі, що все те, що вони бачуть на екрані, сприймають байдуже, а частина з них на перегляди приходить не з власної волі, а просто разом з іншими. І час від часу можна було почути запитання на кшталт: «А для чого ви це нам показуєте? З якою метою? Що ви хочете цим сказати?». Тобто, вони відшукують якийсь підтекст у самому факті демонстрування фільмів там, за гратами. По-їхньому, такого роду заходи мають певну мету.
Я хотів би відзначатити, що створення там кіноклубів, яке почалося цього року, має враховувати специфіку тих обставин, у яких фільми демонструються, і тих людей, які їх дивляться. Бо далеко не кожному з них це може бути цікавим. Потрібним. Тут важливим є те, як підійдуть до процесу показу фільмів самі працівники тієї чи іншої установи. Ось чому важливо обмінятися досвідом, як це відбувається в інших областях, де є такі установи. Важливо знати, в якому, так би мовити, обрамленні ті покази відбуваються Адже ж бувало, наприклад, і таке: п’ятсот осіб зайшли, переглянули фільми і вийшли мовчкиБез будь-яких обговорень, хоча й зрозуміло, що їх не дуже й легко за тих умов організувати. Адже висловлювати свої думки під час перебування за гратами для багатьох вважається недоцільним, що краще їх тримати при собі.
Олександр БУКАЛОВ,
голова правління ГО «Донецький Меморіал», регіональний координатор DocudausUA
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
