 ПОСЕРЕД квітучої природи, 15-18 вересня цього року, у Кривому Розі відбувалася чергова зустріч учасників Партнерства з метою відродження річки Саксагань. На ній було розглянуто і обговорено прийнятий конкурсною комісією соціальний проект «Облаштування рекреаційного простору біля річки Саксагань у Кривому Розі», а також – здійснено вихід на ту місцевість на території Центрально-міського району, де мають бути розміщені об’єкти екомузею. Крім цього, учасники Партнерства заслухали пропозиції щодо можливої назви екомузею та його логотипу, а також з’ясували результати проведених протягом 16-17 вересня екомузейних майстерень. Обговорили і плани подальших дій до кінця року щодо впровадження проектних рішень і можливі перспективи.
У цьому числі газети на першій-третій сторінках дуже коротко проілюстровано те, що було протягом цих днів зроблено, а також – викладено результати подальшого обговорення щодо прийнятої назви екомузею та його логотипу.
Більш повну інформацію щодо викладених питань можна отримати, вийшовши на спеціальний сайт в Інтернеті під назвою «Партнерство «Відродження річки Саксагань» за адресою: www.vidrispartner.org.ua
У ПРОСТОРІ ПРОПОЗИЦІЙ, ДИСКУСІЙ ТА РІШЕНЬ
ПРОТЯГОМ тих вище зазначених кількох днів у вересні, коли представники Партнерства з відродження річки Саксагань із Польщі перебували в Кривому Розі і всі ми разом, учасники цього Партнерства, дискутували й шукали найкращі шляхи для вирішення питань, відбулося подальше зближення різних позицій і конкретизувалися кроки, які ми разом мусимо зробити. Важливо підкреслити, що після обговорення і дискусій уже 10 жовтня соціальний проект «Вікно в Європу» щодо облаштування рекреаційного простору (а він викладений у 17-му числі нашої газети та на сайті «Партнерство «Відродження річки Саксагань») був погоджений з керівництвом управління архітектури та містобудування виконкому Криворізької міської ради. Автором цього проекту став заступник голови Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА і активіст Криворізького міського правозахисного товариства Володимир НАЛУЖНИЙ. І частина роботи Партнерства була присвячена доповіді про цей проект, з яким він виступив, та обговоренню питань, пов’язаних із облаштуванням тієї місцини на узбережжі річки Саксагань в мікрорайоні «Зарічний», що на території Жовтневого району.
Крім цього, було остаточно підбито підсумки проведеного анкетування серед криворіжців, що там мешкають, щодо того, якими вони бачать цю місцевість у майбутньому та як її можна облаштувати. Анкетування провела як польська сторона, так і учасники Партнерства з Кривого Рогу; останніх, зокрема, представили Валерій ПОДКОЛЗІН та Йосип МАЯКОВ. Саму анкету було підготовлено за результатами робочої зустрічі учасників Партнерства 15-18 липня цього року. Аналіз отриманих результатів (було опитано 273 чоловіка) здійснив і виступив із доповіддю аніматор проекту «Екомузей» Петро ЛИСЕНКО. А секретар Криворізького міського правозахисного товариства Валентина КРИВДА теж проаналізувала відповіді опитуваних жителів Кривого Рогу, які проживають на зазначеній місцевості, й доповіла про отримані результати.
За результатами проведеного дослідження Петро ЛИСЕНКО, зокрема, повідомив, що на запитання «Як ви оцінюєте стан місцевості на березі річки Саксагань на мікрорайоні «5-й Зарічний»?» як «поганий» оцінили 220 опитаних, «задовільний» – 45, «добрий» – 7, «відмінний» – 1. Різними були варіанти відповідей на запитання «Що вам подобається (чи не подобається) на узбережжі річки Саксагань?» З урахуванням прохання висловити цю свою оцінку стисло, люди, в першу чергу, звернули увагу на те, що подобаються, в основному, природа, краєвид. А от не подобається те, що там є сміття, бруд, вказували на неможливість підійти до води, на невпорядковане місце відпочинку, на те, що тут ходять «якісь підозрілі особи», «бомжі», «наркомани». На запитання ж «Чи хотіли б ви, щоб у прибережній зоні річки Саксагань був парк?» 266 відповіли ствердно, а негативну відповідь дали тільки семеро. Дуже важливою була для нас і відповідь на запитання «Чи підтримуєте ви ініціативу Партнерства «Відродження річки Саксагань», яке пропонує організувати облаштування разом із мешканцями берега річки Саксагань на мікрорайоні «5-й Зарічний»?». 224 відповіли «так», 5 – «ні».
Валентина КРИВДА подала свої результати у відсотках із числа тих, які отримали анкети й дали на них відповіді. Вона звернула увагу під час свого виступу передусім на відповіді 8-го та 9-го запитань. Так, на запитання «Що у сфері облаштування прибережної території, на вашу думку, було б найважливішим?». 90 відсотків опитуваних обрали з чотирьох запропонованих варіантів такий: «поставити баки для сміття», а «влаштувати підхід до води» - 83 відсотки, «поставити біотуалети», «зробити освітлення», «створити пристань для човнів з пірсом» - по 60 відсотків кожна відповідь. Інші ж всі пропозиції отримали менший відсоток (для бажаючих оглянути детально отримані результати дослідження пропонуємо відвідати сайт Партнерства за адресою: www.vidrispartner.org.ua ).
Під час роботи Партнерства протягом цих вересневих днів і голова Секретаріату Микола КОРОБКО, і керівник з польської сторони Єжи ДАРОВСЬКІ спокійно і майже непомітно спрямовували роботу його учасників, намагалися вислухати кожного, залюбки втручалися в дискусії, аби вони протікали більш конструктивно і предметно, але при цьому особливу увагу приділили діяльності аніматорів.
Організації екомузею на цій зустрічі було приділено значно більше уваги: і 16-го, і 17-го вересня; йшла мова про це й 18 вересня. До того ж, протягом другого із названих днів відбувся вихід безпосередньо туди, де мають бути організовані об’єкти створюваного Криворізького екологічного музею, починаючи з руїн будинку Федора МЕРШАВЦЕВА. Підсумовуючи все це, аніматор проекту «Екомузей» Петро ЛИСЕНКО звернув увагу членів партнерства на наступне, що буде робитися до кінця цього року:
«Цьогорічний етап буде завершуватися в листопаді матеріальним втіленням уже знайденого й накресленого як безпосередньо на території майбутнього екомузею, так і інформаційним опрацюванням нашого проекту на папері та в Інтернеті».
Микола КОРОБКО, підводячи риску під обговореннями, зорієнтував усіх учасників на те, аби кожен із них, як може, долучався би до спільної справи й при цьому наголосив:
«Хочу, аби ми прониклися тим, що ось ця діяльність з ідеології, з начинення нашої роботи – це справа кожного. Потрібно виготовляти таблички, потрібні різні результативні інформаційні моменти, потрібні дописи, і ми можемо зробити ще один спецвипуск газети, у нас на черзі там – плакати… Тобто, кожен може внести частку свого бачення спільної справи. Чим більше буде розмаїтості в пропозиціях, тим легше буде працювати аніматорам і Секретаріату, аби щось таке важливе зробити на базі таких пропозицій. Щоб ми не просто відбували чергу, а це має бути творчість. І ось ці моменти і серед членів Партнерства необхідно пропагувати, і серед тих людей, які готові до нас долучатися, аби вони розуміли, що можуть бути співавторами, співтворцями».
Важливо також зазначити, що учасники Партнерства говорили не тільки про те, що вже було зроблене чи накреслене для виконання до кінця нинішнього року, але й про подальші плани й пропозиції щодо цього.
Володимир НАЛУЖНИЙ з цього приводу висловився, що у нього «є пропозиція про пропозицію», конкретизувавши її так: «Партнерство «Відродження річки Саксагань» ми ж створили не на рік. Воно ж має і далі існувати. Тому наші пропозиції мають «крутитися» навколо річки Саксагань». У відповідь на це Валерій ПОДКОЛЗІН запропонував робити те, що робиться в районі селища Соколовка, робити на інших узбережжях Саксагані. .
Потім пішли пропозиції й запитання, а чи не може бути екомузей також і в інших частинах Кривого Рогу. Зокрема, - від пані Тетяни БОГАДІСТОВОЇ, яка звернулася із запитанням щодо цього до пані Барбари КАЖЬОР. Пані Барбара відповіла, що не знає жодного такого міста, де було б кілька екомузеїв, але вона знає деякі регіони, де є певні пункти, що між собою співпрацюють. «Важливо щось почати і зробити як слід в одному місці, - продовжила вона, - щоб це було видно. Але якщо ми б почали щось робити на території протяжністю в сто кілометрів, то важко було б зрозуміти, про що йде мова… Але, звичайно, будемо прагнути, щоб цей екомузей, який ми робимо, розвивався, як увесь Кривий Ріг, і від кореня ми будемо поширювати нашу діяльність далі».
Петро ЛИСЕНКО, який звернув увагу на процеси розвитку різних дій після початку діяльності Партнерства:
«Партнерство створило такі умови, що за останні декілька місяців від нього потихеньку відходять ті, які раніше щось більше декларували, а менше – робили. Це по-перше. А по-друге, Партнерство концентрувало певну увагу певних наших громадських осередків на певних проблемах всередині осередків під час практичних дій. І кожна організація, кожен осередок відчули, де вони працюють, а де - недопрацьовують. І по-третє, ми в партнерстві під час спільних дій набралися більше інформації один про одного, що дозволяє проаналізувати свою діяльність на майбутнє. А ще ми набралися тих навичок, яких раніше не мали, не вміли робити практично. І ми вже стаємо тими людьми, які можуть комусь щось порадити, чогось навчити, в тому числі – технологіям співпраці з населенням. Тож до листопада варто подумати над тим, аби щось спланувати на території міста з проведення уже нашими силами маленьких майстерень стосовно того, як в інших місцях Кривого Рогу можна щось створити»
Підсумовуючи все це, можна сказати, що в Кривому Розі зусиллями Партнерства було створено справжній простір для творчості, який дозволяє долучатися до нього всім бажаючим. Тільки потрібно хотіти цього й бути діяльним та вміти задумане втілювати в життя.
Наприкінці цієї роботи Партнерства у вересні ми поцікавилися у декого з учасників проекту з польської сторони своїми враженнями від того, як іде реалізація проекту
Президент фундації «MILA» пані Барбара КАЖЬОР відповіла так:
«Дуже сподобалося саме місце на території Центрально-міського району. Ми були вражені і краєвидами, і історичними місцями, у деяких місцях збереглися навіть унікальні елементи промислової спадщини з минулих століть. Вразила водокачка і міст біля того місця, де колись стояв пам’ятник Олександру ПОЛЮ. Сам екомузей – це той проект, який дасть можливість молоді й студентству проводити освітні заходи з навчання, в тому числі – з краєзнавства. Можна буде проводити екскурсії, залучаючи шкільну аудиторію, а в подальшому - створювати цілі туристичні маршрути не тільки для жителів міста, а й також запрошувати людей із прилеглих територій до цієї місцевості.. Також під час цих робочих зустрічей були сплановані дії, що мають бути виконані протягом жовтня й листопада. А ще була висловлена пропозиція, що проект, який завершиться в листопаді, мав своє продовження протягом наступних місяців. І деякі представники партнерства подали свої ідеї щодо того, як далі розвивати цей напрямок, а саме: відродження річки Саксагань через збереження промислової і культурної спадщини, відродження річки й поліпшення в цілому екологічної ситуації в місті. Тому в кінці листопада будуть опрацьовані конкретні дії, аби зробити наступні кроки з практичної реалізації висловлених ідей».
А ось які враження у координатора проектів асоціації агенції регіонального розвитку України в Польщі Єжи ДАРОВСЬКІ: «Я дуже радий, що ми дійшли до тієї точки, до того періоду, коли вже маємо можливість реалізувати наші наміри щодо організації парку та екомузею. Я дуже радію, що міська влада в Жовтневому районі поставилася до нашого проекту і до наших дій дуже позитивно. Я сподіваюсь на те, що ми будемо разом із владою співпрацювати й у нас будуть дуже мирні стосунки. Я також радію з того, що влада хоче активізувати суспільство, бо це також і наша мета. Я дуже надіюсь на успішність і ефективність наших дій, дій всіх учасників Партнерства. Я надіюсь, що коли ми приїдемо в листопаді на останні засідання учасників проекту, то ми будемо спільно святкувати дуже гарний і суттєвий результат нашої роботи».
Цими сподіваннями й завершимо наш коротенький звіт про ту велику справу, яку робили разом учасники вересневої зустрічі в рамках Партнерства «Відродження пічки Саксагань у Кривому Розі»..
Олена МАКОВІЙ і Сергій ЗІНЧЕНКО
На світлинах:
Барбара КАЖЬОР і Ані ЯЖЕМСЬКА на дорогах майбутнього екомузею;
відкриває засідання Партнерства голова його Секретаріату Микола КОРОБКО;
під час засідання Партнерства за участю Людмили РИБАЛКО, Барбари КАЖЬОР і Єжи ДАРОВСЬКОГО;
учасники Партнерства разом після засідання;
про будинок Федора МЕРШАВЦЕВА розповідає керівник місцевої організації «Ліга культури» В’ячеслав СТРАННІК;
перед учасниками Партнерства виступає з доповіддю про свій проект Володимир НАЛУЖНИЙ;
коло учасників Партнерства «Відродження річки Саксагань, як учасник ставить свій підпис Ерна Олександрівна МАКАРИЩАК
Фото Сергія ЗІНЧЕНКА
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
