PP

     П`ятниця, 29.03.2024, 01:56



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2009 » Листопад » 12 » Освіта з прав людини: новий рівень співпраці
19:57
Освіта з прав людини: новий рівень співпраці
29 ТА 30 ЖОВТНЯ в Києві проходила конференція «Розвиток освіти в галузі прав людини в Україні», ініційована всеукраїнською освітньою програмою «Розуміємо права людини». 148 учасників з України, Польщі, Білорусі, Росії, Сербії, Норвегії та Молдови протягом двох днів обмінювалися досвідом та інформацією щодо існуючих прикладів ініціатив, проектів, програм щодо освіти в галузі прав людини в Україні та за кордоном; обговорювали існуючу ситуацію щодо розвитку освіти в галузі прав людини в Україні; готували рекомендації щодо вироблення стратегій та можливих форм розвитку формальної та неформальної освіти в галузі прав людини; розробляли механізми співпраці і взаємодії у розвитку освіти в галузі прав людини в Україні.
З вітальними словами перед учасниками конференції виступив координатор всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Сергій БУРОВ, керівник освітнього департаменту Норвезького Гельсінського Комітету Енвер ДЖУЛІМАН, Директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» Роман РОМАНОВ.
Сергій БУРОВ під час своєї промови визначив цілі, завдання,очікуванні результати та головні принципи конференції. Енвер ДЖУЛІМАН наголосив на важливості освіти як такої, а освіту з прав людини назвав вдвічі важливою. Ці знання та навички п. Джуліман назвав неоцінимим соціальним ресурсом, заради здобуття якого всі ми маємо наполегливо працювати. Він позитивно оцінив 2 роки співпраці Норвезького Гельсінського Комітету з українськими партнерами та анонсував плани співпраці на наступні 3 роки. «Я щасливий бути сьогодні разом з вами, і пишаюся тим, що також зміг зробити свій скромний внесок в те, що тут відбувається», - зазначив Енвер ДЖУЛІМАН. На початку свого виступу Роман РОМАНОВ переніс учасників на два роки назад, у 2007 рік, коли активісти правозахисного руху вперше зібралися для пошуку спільних стратегій навчання з прав людини в Україні. Він зазначив, що ініціатив з навчання правам людини завжди існувало багато, але вони були несистемні, неконсолідовані та не створювали умов для розвитку. Підходи, які використовує програма «Розуміємо права людини», на думку п. Романова, є доволі нестандартними для країни, і два роки роботи програми дають можливість помітити її вплив на ситуацію. «Вражає динаміка, яку ми сьогодні спостерігаємо в галузі освіти з прав людини. Україна має величезний потенціал, і нам дуже важливо зрозуміти на якому етапі ми знаходимося і чого досягли. І ваші презентації - це зріз тих можливостей, які ми маємо», сказав Роман РОМАНОВ.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся і член правління Української гельсінської спілки з прав людини Микола КОРОБКО. «Сьогодні великий день для всіх нас», сказав пан КОРОБКО, - «Це день, коли всі просвітяни-правозахисники України мають можливість зустрітися та обговорити нагальні проблеми розвитку освіти з прав людини. Спостерігаючи за учасниками конференції, помічаєш, як вони вітаються між собою. І це багато про що говорить - ще рік тому вони навіть не знали один одного, а зараз уже стають єдиною великою командою». Микола КОРОБКО ще раз наголосив на тому, що наші співвітчизники дуже мало знають про свої права та про механізми їх захисту. І саме це, на його думку, говорить про необхідність впровадження освітніх програм з прав людини.
Одразу після вітальних промов координатор всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Сергій БУРОВ презентував результати першого дворічного етапу плану дій програми. «Останнім часом в Україні відбулись важливі події. Про них відомо далеко не всім, оскільки їх масштаб не був великим. Проте їх важливість не залишає сумнівів», - цими словами він розпочав розповідь про ініціативи на захист прав людини, що були реалізовані випускниками програми. Протягом 2008 та 2009 років було реалізовано 23 ініціативи, що включали в себе як просвітницькі, так і громадські та правові дії на захист прав людини. І це, на думку Сергія БУРОВА, якнайкраще ілюструє результати роботи програми.
Про технології та методи навчання, що використовуються програмою «Розуміємо права людини» розповів провідний тренер програми Олександр ВОЙТЕНКО. «Вивчення прав людини здійснюється у демократичний спосіб, який передбачає не просте транслювання знань, а процес взаємодії, за якого усі його учасники, набуваючи нових знань, умінь та навичок, усвідомлюють систему цінностей прав людини та поділяють їх» - зазначив він. Демократичний підхід, дискусія, принцип співпраці, принцип «навчання для дії», поєднання академічної та інтерактивних форм навчання – все це, на думку Олександра ВОЙТЕНКА, є запорукою успішності навчальних заходів програми.
Тренер програми «Розуміємо права людини» Марія ЯСЕНОВСЬКА розповіла про методи та інструменти оцінювання ефективності навчальних заходів, а прес-координатор Костянтин РЄУЦЬКИЙ доповів про розвиток інформаційних ресурсів програми.
Експерт польського товариства «Едукатор» Мажена РАФАЛЬСЬКА презентувала результати зовнішнього оцінювання програми. Назвавши програму ефективною, вона зауважила на необхідність внесення певних змін до структури навчальних заходів. «Програму не варто перенасичувати – велика кількість інформації не завжди позитивно впливає на її засвоювання» сказала п. РАФАЛЬСЬКА.
Приклади успішного досвіду та виклики
Заступник редактору бюлетеня «Права людини» Володимир КАПЛУН зазначив, що освітні заходи програми «Розуміємо права людини», які йому довелося відвідати, проходили значно яскравіше та цікавіше, ніж про це можна розповісти. Основною темою доповіді п. Каплуна була взаємодія недержавних організацій та офіційної системи освіти. Він відмітив, що програми в яких активно взаємодіють НГО та система освіти, вже існують, але, не дивлячись на це, ефективного механізму донесення інформації про права людини до учнів середніх шкіл досі немає. «Необхідно донести імпульс прав людини до всіх шкіл, до всіх вчителів та учнів.
Викладач Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Сергій МІГАЛЬ як один з факторів, що негативно впливають на ефективність освітніх програм з прав людини, назвав малу кількість прикладів, коли права людини дійсно були захищені. «Наша задача полягає в тому, щоб показати, що права людини дійсно можна захищати» - відмітив Сергій МІГАЛЬ. Також, навчаючи вчителів, треба робити особливий акцент - як поводитися так, щоб не порушувати у своїй діяльності права людини.
Експерт Білоруського Гельсінського Комітету Андрій ПАЛУДА поділився з присутніми досвідом організації та проведення шкіл з прав людини для білоруських активістів. За його словами, ситуація, що склалася у Білорусі, є набагато складнішою, ніж та, що є в Україні. Але, не дивлячись на це, щороку Білоруською правозахисною школою проводиться 4 освітні заходи з прав людини у Вільнюсі. Наступного року кількість семінарів зросте. «Формат наших шкіл дуже схожий на формат заходів програми «Розуміємо права людини», - розповів Андрій ПАЛУДА, - «Ми ділимося своїм позитивним досвідом і не соромимося використовувати досвід наших українських колег».
Представник Сербського Гельсінського Комітету Марко СТАНІСЛАВЛЄВИЧ розповів про те, як працює освітня програма з прав людини для молоді на Балканах. За його словами, під час семінарів на Балканах велика увага приділяється темі мови ворожнечі, тому що через це можна побачити багато речей та успішно формувати культуру прав людини. «Для мене права людини - це перш за все не юридична категорія, а правило життя» - зазначив Марко СТАНІСЛАВЛЄВИЧ.
Випускниці програми «Розуміємо права людини» Ольга СКРИПНИК та Даша СВИРИДОВА познайомили учасників конференції зі своїм проектом «Подаруй світ без насилля» та розповіли про те, якою є насправді ситуація у школах Ялти. Цей проект був першою спробою молодих правозахисників організувати навчання з прав людини для представників шкільної спільноти: учнів, вчителів та адміністрацій. «Ми зіштовхнулися із проблемою, що самі працівники освіти в багатьох випадках не розуміють, що таке права людини» - поділилася враженнями Даша СВИРИДОВА.
Експерт Харківської Правозахисної Групи Андрій КРІСТЕНКО розповів про навчальні програми ХПГ, передбачені для юристів. Державна система, на думку Андрія КРІСТЕНКА, не дає студентам юридичних факультетів розуміння, що таке права людини. Дуже важко міняти вже усталені погляди професійних адвокатів. Тому останнім часом пріоритет під час конкурсного відбору віддається студентам останніх курсів юридичних спеціальностей. Марія БІЛОУСОВА, представник «Незалежного центру соціологічних досліджень» з Санкт Петербургу, розповіла про власний досвід впровадження навчального курсу з прав людини для студентів неюридичних спеціальностей.Спецкурс був розроблений ще у 2001 році. Одне з головних завдань для себе п. БІЛОУСОВА сформулювала як «перевести права людини на мову, зрозумілу пересічним громадянам». Результати досліджень, які провела Марія БІЛОУСОВА, свідчать про те, що найбільш сприятливою категорію для навчання з прав людини є люди, які здобувають освіту
Під час секційної роботи учасники говорили про досвід використання дебатів для навчання з прав людини; піднімали проблему «післянавчання», роблячи наголос на важливості підтримування контакти з випускниками навчальних заходів та залучення їх до активних дій; обговорювали питання мотивації щодо участі у освітніх заходах; говорили про ризики та підходи до навчання правам людини дітей дошкільного віку, а також - про необхідність залучення до процесу навчання дітей правам людини вчителів та батьків.
Жваву дискусію викликало обговорення понятійного апарату активістів, що працюють у галузі освіти з прав людини. Учасники піднімали питання критично низької обізнаності в сфері прав людини працівників міліції та прокуратури; обговорювали проблему відповідності навчальних курсів реаліям сьогодення та потребам цільових груп; шукали нові підходи до навчання людей з особливими фізичними можливостями.
Під час презентацій групової роботи, яку зробили репортери кожної з секцій, підбиваючи підсумки цього етапу роботи, стали помітні проблемні питання, які бентежили майже всіх учасників. Багато говорилося про «віддаленість» формальної і неформальної систем освіти, а також- про некомпетентність в питаннях прав людини не тільки вчителів, журналістів, а й тренерів та викладачів ВНЗ, що працюють у сфері освіти з прав людини. Серед спільних проблем, які обговорювалися в секціях, варто зазначити й проблему поганої комунікації між представниками офіційної освіти та фахівців недержавних організацій, необхідність поглиблення діалогу між представниками формальної і неформальної освіти та спільної праці для розвитку освіти в галузі з прав людини.
Підбиття підсумків конференції
Підбиття підсумків роботи розпочалося з десятихвилинного репортажу, який підготували для присутніх репортери конференції Юлія БОЧАРОВА-ТУЗ та Віктор ЗУЄВ. Вони нагадали учасникам про основні питання і ключові моменти заходу та зазначили, що, враховуючи активну роботу учасників, їхню «включеність» у процес обговорення, та конкретні рекомендації, напрацьовані під час заходу свідчать про те що цілей конференції було досягнуто.
Представники координаційної групи всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» ще раз подякували присутнім за активну участь, закликали до подальшої співпраці з програмою та консолідації зусиль в галузі освіти з прав людини в Україні.
helsinki.org.ua, 3 листопада 2009 року
Категорія: ІНШЕ | Переглядів: 1157 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: