Кожен із нас у день виборів, отримавши виборчий бюлетень, має згадати про те, що в ту хвилину тисячі наших героїчних воїнів замість бюлетенів тримають в руках гарячу зброю нашого захисту, нашої свободи. І кожної митті вони ризикують своїм життям. Чи здатні ми зробити свій вибір, достойний їхнього подвигу?
Майдан провів чіткий водорозділ між силами добра і силами зла. Тих, хто прийшов нахабно і надовго, тих, хто був переконаний, що народ безкінечно буде мовчки коритися середньовічній азіатчині, хвиля народного гніву викинула на задвірки історії. Партія регіонів, склепана на адмінресурсі, втратила всі управлінські важелі свого впливу, але залишки її поріділого від втечі керівництва не позбулося реваншистських надій на повернення. Кожному неупередженому спостерігачеві зрозуміло, що похід Партії регіонів на вибори списком став би самогубством у моральному плані: зібрані на виборах регіоналами голоси не будуть еквівалентні роздутій чисельності членства донедавна правлячої партії. Тож на сайті згаданої політсили у першій половині вересня поточного року секретар президії політради ПР Борис КОЛЕСНИКОВ заявив, що Партія регіонів не піде на дострокові парламентські вибори. Одначе, незважаючи на високу свою принциповість, пішла. У другій половині цього вересня «Партія регіонів дала згоду на участь її представників у виборах в одномандатних (мажоритарних) округах – для захисту демократії і інтересів громадян не тільки Південного Сходу, а й всієї України».
Пішли стрункими лавами, ставши в одну мить безпартійними самовисуванцями. На Січеславщині, а можливо, й по всіх областях України це – СВОЇ. СВОЇ і ПЕРЕВІРЕНІ! Отже тимчасово безпартійні регіонали під вигаданим псевдо СВОЇ сердечно закликають донедавна поневолених ними громадян віддати свої голоси, бо «у нас есть позитивный опыт работы в оппозиции, и уверены, что этот опыт пригодится в целом стране, а наши наработки помогут коренным образом преобразовать Украину». Що стосується «позитивного опыта работы в оппозиции», то нам його, дякувати Богу, відчути не вдалося. А ось їхній «опыт преобразования», дійсно, для мислячих людей не потребує повторення. Бо що спільного є у нас з ними, щоб ми були свої? Верхівка регіоналів – влада, за зізнанням одного з її ж верховодів - Юрія БОЙКА перетворилася на акціонерне товариство. Наше, своє? Шалені дивіденди від цих акцій колишніх регіоналів, а теперішніх «своїх», безборонно спливали в офшори. Нашим пенсіонерам від цього залишалися «королєвські» обіцянки пятсотєврових пенсій.
Що спільного є у нас, щоб ми разом із ними були «свої»? Криваві бої по різні боки барикад на Майдані? Ліквідовані медичною реформою лікарні? Провальна губернаторська програма «Міський транспорт»? Чи вельможні котеджі, побудовані на найпривабливіших прирічних та паркових територіях?
Отже дніпропетровці на цих виборах мають справу з цілою когортою самовисуванців - «наших», які вже відслужили у поточному складі Верховної Ради України «тяжку» місію захисту нашого благополуччя. Вони голосуванням руками «подарували» нам 16 січня поточного року пакет законів «про диктатуру», згідно з якими планувалося розпочати репресії проти патріотичних сил і ввести диктатуру. Це антимайданівці: Я. БЕЗБАХ - в. о. 24, І. СТУПАК - в. о. 26, В. Бурковський - в. о. 29, К. ГУБЕНКО - в. о. 30, К. ПАВЛОВ - в. о. 31, А. ШИПКО - в. о. 35, - Д. ШПЕНОВ - в. о. 37. А в інших округах до них долучається ще підмога у складі «наших»-новобранців, перевірених О. ВІЛКУЛОМ.
Якими чеснотами наділені теперішні претенденти, можна пересвідчитися на прикладі наведеної нижче публікації з недавнього минулого, попередніх виборів до Верховної Ради.
М. КОРОБКО, м. Кривий Ріг
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
