PP

     Середа, 18.10.2017, 16:34



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2015 » Лютий » 28 » Хочете - вірте, а хочете - ні «Рудану» захопили «кулики»
15:43
Хочете - вірте, а хочете - ні «Рудану» захопили «кулики»


То, мабуть, правда, що криворізька телерадіокмпанія «Рудана» має певний стосунок до пташиного роду. І якщо стосовно орла це, швидше за все, буде зависоко сказано, а стосовно півня - занадто приземлено, то кулик - якраз підходяща до цього випадку птаха. Бо ж відомо чи не всім, що кожний кулик своє болото хвалить. Ну, а про те, як наші місцеві керівники люблять вихваляти «сваіх земляков», «город руди і мєтала» і так званий «кріварожскій характєр» у програмах ТРК «Рудана», навіть і нагадувати не варто. Бо й без цього знають.І, здається, вони не просто нависають над «Руданою», а вже просто її захопили. Але при цьому – ще й зависнули, так би мовити, у натхненні творчого польоту між лелекою і журавлем – то вже вищий пілотаж, і з цим неможливо сперечатися. Бо це вже точно якась новація, щось таке відверто не залізорудне. Та якось «недолітали», недоробили щось із цим високим польотом.. І то вже що вийшло, то вийшло… Чи, може, просто зістрибнуло з язика «прі всьом чєсном народє» та й почало літати туди-сюди? Чи це таким чином проявилися «пташині» основи, які диктують і свої, «пташині», погляди? Ось так одразу, без підготовки, і не поясниш, і не розберешся… Краще, мабуть, буде, коли знову повернутися до куликів. Тільки – не до тих, що крила мають і точно знаються на заболочених місцевостях, а до безкрилих, але – з високими посадами; до тих, що, мабуть, все-таки захопили «Рудану» (що не з лапками, а в лапках): до «куликів» урбанізованих і високорозвинутих, бо - при краватках і в дорогущих костюмах.

1. ТАК «ЗАЖУРАВЛИЛАСЯ» ЧИ «ЗАЛЕЛЕКАЛАСЬ»?
Здається, криворіжці давно звикли до того, що коли вмикають телевізор, аби по «Рудані» місцеві новини переглянути, то знають, що обов’язково побачать, як там тутешнє начальство когось нагороджує, вручає комусь призи, грамоти, медалі чи ще щось таке. Обов’язково дізнаються також про те, що криворізькі спортсмени і там перемогли в змаганнях, і сям когось подолали на бігових доріжках або на татамі. Але все то було у спокійні, мирні часи. А коли Майдан, а потім – війна? Як тут себе повести, про що зараз новини демонструвати з такими «куликовими», так би мовити, настроями?
Як виявилося, це для належним чином підготовлених «профі» зовсім не складно. Бо Євромайдан у Кривому Розі «руданівці» з висоти свого «пташиного польоту» у 2013-му, мабуть, не розгледіли, оскільки «вишелєтящім куликам» він тільки псував життя. Вони ж бо, бідненькі, сприймають його у вигляді якогось мисливського штибу страховиська з рушницею. І лише у січні, після свят, щось таке там почало з’являтися. А з війною – взагалі жодних проблем. Адже з року в рік «руданівці» звично подавали матеріали-спогади про битви під час Другої світової війни, яку «по-совєцкі» ще й досі іменують Великою Вітчизняною. Тому все йшло ніби гладенько, в руслі тих матеріалів про минулу війну, але в новинах від 19 лютого цього року трапилася-таки «осєчка», яка вже давно назрівала. А простіше – свого роду «нєсоотвєтствіє» чи «нєсовпадєніє», якщо говорити тією мовою, якою звикли місцеві «кулики» виступати в «руданівських» телепередачах.
Серед низки інших новин того дня у вечірньому випуску, який виходить о 22.30, сповіщалося й про те, що «сьогодні школярі Жовтневого району провели акцію «Лелека миру», а далі зазначалося таке: «паперові лелеки миру на повітряних кульках піднялися в небо». І все було б добре та зрозуміло кожному, якби потужну ноту сумніву в те, що на тому заході відбувалося, не вніс у своєму слові не хто-небудь «із простих людєй» (так звикли «кулики» у своїх виступах називати криворіжців, що не при високих посадах), а сам народний депутат України Костянтин ПАВЛОВ, який говорив про «акцію «Журавль міра», а потім ще й підкреслив: «Благодарю за участіє в етой акції «Журавль міра». Тут уже «Рудана», як мовиться, догралася з імітацією своїх передач під український формат. Бо треба в кожній передачі або виступи іншими мовами перекладати на українську (і це справді був би професійний підхід для редакції українського ЗМІ в українському місті), або вже підкоритися «вишелєтящім» місцевим «куликам» та подавати геть усі передачі від початку й до кінця виключно російською. Щоправда, коли вибрати останній формат, виглядатиме якось не дуже патріотично, а «Журавль міра» стане набагато ближчим до «Русского міра». Але зате тоді звучатиме щось правдиве, а не нісенітниця, організована під правду. Бо лелеку вже точно не називатимуть журавлем, оскільки на російську «лелека» перекладається як «аіст». А так сиди собі й думай, що ж то за акція така була, бо не знаєш, чи та «Рудана» просто «зажуравлилася», чи вже геть «залелекалась».

2. ХТО ЗУПИНИТЬ ТИХ, ЩО ЗАХОПИЛИ?
Дуже яскравим свідченням справді реального захоплення наших муніципаольних телевізійників «куликами» є безпосередньо сама тема захоплення у щоденних випусках новин, а не те що десь там у окремих передачах. Тобто, виходить, «руданівці» уже керовані десь приблизно на рівні підсвідомості. Адже, наприклад, якщо взяти тиждень, який починався нещодавно, 16 лютого, то чотири дні поспіль ця тема просто не сходила з екранів. А це ж вам не війна і не корупція у органах влади, а те, що легко можна вважати вторинним і скороминучим. Тим більше, що самі ж з понеділка в новинах заявили, що «на площу Радянську повертається звичне життя». Однак після тієї заяви не заспокоїлися, а чомусь продовжували завповнювати ефір інформацією про те «захоплення» ще аж три дні поспіль (якщо брати лише той окремий тиждень). Про те, наприклад, що «14 лютого пікетувальники, які захопили сесійний зал, після майже трьох місяців ультиматумів і закликів залишили адміністративне приміщення і добровільно згорнули наметове містечко» (з новин «Рудани» від 16 лютого цього року).
Та хто ж із поміркованих, нормальних і працьовитих криворіжців подумає, що перебування там певної групи людей якось істотно перешкодило роботі управлінців? Це вже, швидше за все, місцеві «кулики» самі злякалися, що владу вони не втримають на своїй площі Радянській, на вулиці імені ЛЕНІНА та на інших, назви яких дуже точно пояснюють, звідки ті «кулики» на своїх високих посадах з’явилися і де їхнє ідеологічне коріння.. Тому й «гатять», використовуючи інформаційні потужності «Рудани», по так званих «пікетувальниках» (а якщо точно – «протестувальниках») своїми повідомленнями-звинуваченнями, як приблизно оті проросійські найманці з «градів» - по беззахисних мирних громадянах. І дійшло до того, що хочуть з тих «пікетувальників» ще й гроші чималі злупити, про що відверто заявляють у випусках новин. Та хіба ж можна вірити “куликам” коли вони навмисно не реєструють діяльну громадську організацію (ту, що має навіть свою газету ), а замість неї реєструють неіснуючу? Хіба можна їм вірити, коли вони з усіх сил намагаються не помічати єдину міську повністю україномовну газету? Тож чи можна подумати, ніби ті «кулики» включили в «комісію», яка розслідує те питання «захоплення», .реальних представників із числа активних «пікетувальників» чи із числа якихось справді діяльних громадських організацій, а не зі своїх, «підкуликовських»? «Намалюють» таку суму «завданих збитків», яку самі захочуть отримати та ще можуть і заохотити когось «із сваїх» справді надовго вивести з ладу систему «Рада», аби не виправдовуватися потім, чому не хотіли голосувати за те, що Росія здійснює проти України агресію, або за ще щось важливе. Не хочеться, мабуть, на себе брати відповідальність, так само, як і полишати «хлібні» місця на високих посадах та зручних для впливу на криворіжців?. Мабуть, так.
Недаремно ж «кулики» поставили «Рудані», так би мовити, прижитттєвий пам’ятник, назвавши її ім’ям цілу зупинку громадського транспорту на самому проспекті ГАГАРІНА, який веде до автовокзалу ( на світлині). За таку рекламу «куликам» треба платити постійним служінням, постійним радіо- та телепіаром «вишесідящіх». Бо ще всього лише одна редакція має таку «честь» (зупинку свого імені): міська газета «Червоний гірник». Тому реальне їхнє завдання (суть, так би мовити, професії) – «підспівувати куликам», що вони й роблять слухняно та покірно.
Ось чому місцеві вибори постійно, «с падавляющім прєімущєством» виграють «кулики», а тих, що хочуть добра для людей, називають або «кучкой радікалов», або «політічєскімі нєудачнікамі». Бо «кулики» повністю виграли інформаційну війну у тих, що вміють і мислити, і діяти, але, на жаль, не мають у місті для реальної протидії впливових засобів масової інформації. Бо «кулики» захопили найвпливовіші ЗМІ, розставили там свої кадри і навіть поставили тим підкореним ними виданням пам’ятники у вигляді зупинкових павільйонів.

Іван БІЛОХРЕСТ.
Фото автора.
Переглядів: 384 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: