На Дніпропетровщині є чимало молодих талановитих письменників. Серед них – активістка «Молодої Просвіти», учениця 11 класу гімназії №130 міста Дніпропетровська Катерина ШЕВЦОВА. Вона реалізує себе в журналістиці, в поезії, в танцях (є членом колективу театру «Бриз»). Та все широке розмаїття навколишнього світу найбільш повно віддзеркалюється в її віршах. Там – доброта, душевна щедрість, щирість вилитих у рядки почуттів. У віршованих рядках Катерина осмислює історію України, пропагує рідну українську мову, милується природою українських степів. Кажуть, що вона вдалася в свого дідуся, Анатолія Олександровича КОНИШЕВА, котрий свого часу теж випробовував свої сили в поезії. А дівчина має вже певні творчі доробки і в художній прозі. Між іншим, пише не тільки українською мовою, а також – російською, англійською і німецькою. Друкувалася в різних періодичних виданнях. Серед них. Наприклад, такі: «Чорнобилець Придніпров’я», «Дніпро вечірній», «Я». Має певні здобутки щодо творчих перемог. Зокрема, є переможцем конкурсів «Собори наших душ», «Молода муза», конкурсу юних журналістів від Малої академії наук, а також – лауреат премії «Обдаровані діти – надія України». І її творчий злет продовжується. Н.М. ЧЕРНИШ, учитель-методист гімназії №130, м. Дніпропетровськ, член «Просвіти». ____________________________ Чорнобиль Життя – то човен в хвилях часу. У хвилях океану днів, Його і вгору, й вниз одразу У хвилях кидало. Він плив. Та ось постала з надр глибинних Химера ядерна, примара; Єдиний човн, що є в людині, Обкутала Чорнобиль-хмара. Погасло небо, зорі згасли Згасали люди, мов свічки… І тільки й досі хвилі часу Несуть вперед роки, віки… х х х Минали дні, життя летіло Крізь хвилі часу білим птахом, Все ближче й ближче блискотіло Далеке сонце понад шляхом… Та здійнялося чорним змієм: Чорнобиль, вибух, смерть і жах!.. Радіаційним буревієм Застигло горе у очах! І обпалило білі крила Надії, щастя і життя… Підступне лихо зупинило Політ у світле майбуття!.. Катерина ШЕВЦОВА, м. Дніпропетровськ
|