PP

     Четвер, 28.03.2024, 22:52



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2013 » Квітень » 13 » До 90-річчя від дня народження Григорія ШИШКА КРАСА ПОЛОТЕН ХУДОЖНИКА НА ТЛІ РУЇН В РЕЗУЛЬТАТІ АДМІНІСТРУВАННЯ
19:54
До 90-річчя від дня народження Григорія ШИШКА КРАСА ПОЛОТЕН ХУДОЖНИКА НА ТЛІ РУЇН В РЕЗУЛЬТАТІ АДМІНІСТРУВАННЯ
Погодьтеся, далеко не кожного дня, не кожного місяця (та навіть - року) у Криворізькій виставковій залі можна бачити полотна художника такого рівня, твори якого високо оцінювали митці із різних країн, творами якого любувались тисячі відвідувачів на виставках у Великобританії, Бельгії, Голландії, Нігерії та Ірландії. І саме така подія відбулася 5 квітня. Тут у окремому залі за ініціативою криворізького художника Миколи РЯБОКОНЯ, з його приватної колекції, були виставлені роботи Григорія ШИШКА, нашого знаменитого земляка й художника-імпресіоніста, до того ж , - організатора самої спілки художників у Кривому Розі.
Григорій Гордійович ШИШКО народився в селі Велика Кострома Апостоловського району, що на Дніпропетровщині, в 1923 році, і прожив трохи більше семи десятиліть, закінчивши свій життєвий шлях у 1994-му. Писав він багато і з великою любов’ю до Кривого Рогу, до Дніпропетровщини, але сталося так, що широко відомим у світі як справді великий творець став уже після смерті, а коли його картини тільки-тільки виходили на міжнародний рівень, художник був уже в у ліжку тяжкохворим. Бо приблизно за рік до смерті, в 1993-му, завдяки зусиллям Тамари ДЕМИДЕНКО, яка почала просувати його твори на європейський рівень, з полотнами цього майстра модернізму вперше познайомилися цінителі високого мистецтва з Великобританії; і тут треба відзначити, що й вона минулого року завершила свій життєвий шлях на землі.
Близько десятка персональних виставок Григорія ШИШКА з того часу представлено з його роботами у світі, а наприкінці травня минулого року деякі з них були продемонстровані у Європейському парламенті., в Страсбурзі.
Як інформує про його творчість Інтернет-ресурс «Вікіпедія», широко відомі й зафіксовані дві оцінки його творчості, викладені одна в статті, а інша – в книзі.. Так, старший викладач мистецтв Університету Хартфордширу Пет СІМПСОН в своїй книзі «Прикордонні області» так відгукується про написані ШИШКОМ картини: «Власні роботи ШИШКА з їх співучою колористикою, незвичайними ракурсами й темами, що викликають нові асоціації, дарують глядачам справжнє задоволення, запрошують їх до світу спогаду й незвичайних образів. Незважаючи на життя, сповнене прикрощів, і далеко не сприятливий політичний клімат, а можливо, саме завдяки цьому, роботи художника привертають нашу увагу красою, яку він знайшов у тому, що завжди вважалося некрасивим – у териконах, фабричних печах, індустріальних пейзажах, а також новими параметрами, які автор вносить у поняття мальовничості».
А з інформації на сайті Української служби «Бі-Бі-Сі» за 2005 рік про виставку робіт у Лондоні, яка була присвячена Помаранчевій революції, ми, наприклад, дізнаємося, що британський мистецтвознавець Анн КОДІЧЕК у своїй статті про творчість Григорія ШИШКА зазначила наступне: «З кожної картини Григорія ШИШКА виспівує козацький принцип волі. Антропоморфна копальня з її смішаними настоями темряви і світла є символічним утвердженням життя. Як не спотворюй, як не відсувай на узбіччя, але Україна-Фенікс завжди відроджується з попелу.". Про виставлені ж тут його картини вона додала: «.Мені вельми сподобалися його роботи в їхному оригінальному вигляді. Вони набагато кращі за усі репродукції, які я досі бачила...ШИШКО - просто чудовий художник, він ніколи, так би мовити, не виходить за межі. Його кольорова гамма завжди відповідає його задуму. І він ніколи не втрачає контролю над пензлем. Одним словом - майстер… ШИШКО у свій, надто особистісний спосіб подавав тему індустрії і шахт, він ніколи не забував, що він - художник. Він не був пропагандистом і не був послідовником соціалістичного реалізму. Принаймні це не відчувається на виставлених тут полотнах. Йому просто подобалося малювати і він любив своє рідне місто Кривий Ріг."
Тож зрозуміло, що така висока оцінка його творчості мала б зацікавити якомога більше людей, які шанують твори майстрів образотворчого мистецтва, а ще більше – привернути увагу місцевої преси. До того ж, крім Миколи РЯБОКОНЯ, прийшла на виставку і його онука Тетяна, яка розповіла присутнім на відкритті про свого дідуся. Однак, мабуть, не все вийшло так. як планували організатори. Бо, не прийшли на відкритті телевізійники ні з місцевої державної телерадіокомпанії, ні з муніципальної. Щоправда, мене це не здивувало. Оскільки знаю, що вони останнім часом у першу чергу намагаються з усіх сил встигати за переміщеннями місцевих посадовців міського та регіонального рівня, зафіксувати, що той чи інший високий чин сподобиться сказати про міфічне «покращення вже сьогодні». Тому для культури, для споглядання зразків справді високої творчості у них, швидше за все, не вистачає часу. Піарити владу – найголовніше для них завдання.
Спитаєте, як ми прийшли до такого, що на подібних виставках мало цінителів мистецтва, мало журналістів? А прийшли з причин повсюдного утвердження голого адміністрування як прози життя в так званому «місті руди й металу». Тут головне – команди вищестоящих виконувати, а не картинами любуватись. Тож і бігають за посадовцями з відеокамерами та фотоапаратами, аби побачити й почути, що ж ті ще скажуть на сьогочасних руїнах культури, коли торжествують бездуховність і показуха.

Захар ЧЕКОНІН,.
м. Кривий Ріг.

На світлинах:


онука Тетяна поряд із автопортретом свого дідуся Григорія ШИШКА;


одна з картин художника про промисловий Кривбас.
Переглядів: 879 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: