Головна » 2011 » Жовтень » 2 » До 170-річчя від дня народження Михайла ДРАГОМАНОВА "Моя порада проста: не читай дурниць"
17:39
До 170-річчя від дня народження Михайла ДРАГОМАНОВА "Моя порада проста: не читай дурниць"
Якби ім'я Михайла ДРАГОМАНОВА з'явилось під молитвою "Отче наш" або гімном "Боже, царя храни", казав Іван ФРАНКО, то й їх би негайно заборонили. Росіяни вважали його мазепинцем, а свої навпаки – обрусителем. Був небажаний ані в Російській імперії, ані в Австро¬Угорській. ДРАГОМАНОВ– один із найпотужніших наших інтелектуалів – не ужився й із тодішніми європейськими соціалістами, хоч і вважали його серед них чільною постаттю. Сам казав: "Добре це чи ні, але до українства я прийшов від європеїзму". І уточнював: "Мій ідеал – соціалізм західноєвропейської школи, а не російський нігілізм із його антикультурністю і націоналістичним самозасліпленням". Не терпів цього й серед ¬своїх: ¬галичан сварив за дурне москвофільство, а наддніпрянців – за нерозумну москвофобію. Письменник Борис ГРІНЧЕНКО в 1892–1893 роках виступив у пресі з "Листами з Наддніпрянської України". У них вину за "обмосковлення" України поклав на всіх росіян, а також - на школу й літературу. Назвав москалізаторами й письменників – КОТЛЯРЕВСЬКОГО, КВІТКУ, КУЛІША, КОСТОМАРОВА, які писали іноді російською. ГРІНЧЕНКО вважав: "У кого мова московська, у того й думки московські", а кожен рядок, написаний по-¬російськи, – крок до зради. ДРАГОМАНОВ відповів циклом "Листів на Наддніпрянську Україну" 1893–1894-¬го. І дорікнув ГРІНЧЕНКОВІ, що той не має точного наукового методу, а керується "глазоміром" етнографічного патріотизму. ДРАГОМАНОВ говорив, що російський уряд, мовляв, лихо робить не лише нам, а й своїм. Але ж є уряд, а є російські ліберали. А ідеї європейського лібералізму вперше в нас з'явилися не в українській, а саме в російській одежі. Українці, продовжував, знайшли самі себе, лиш коли пройшли європейську школу, в чому нам найбільше помогла російська література. Бо за браком своїх шкіл саме в "школах московських" прилучалися до світової культури і Микола КОСТОМАРОВ, і Тарас ШЕВЧЕНКО. Він без пієтету ставився до класиків – навіть до ШЕВЧЕНКА. Протиставляв націоналізм – і російський, і український – космополітизмові. Мовляв, ми не повинні визнавати ніяких обов'язкових історично-¬національних святощів. Казав, що слабина українського руху в тім, що він романтично-¬емоційний. Треба передусім розвивати українство як науку, а політична діяльність за умов нерозвиненої національної свідомості – передчасна й шкідлива. Сам себе називав практичним політиком¬еволюціоністом, який твердо пам'ятає: "попереду іюля мусить іти март – значить, і працювати треба на те, щоб март наступив, а потім і про іюль поговоримо". ДРАГОМАНОВ уважав, що політичну свободу в Росії українська нація може одержати шляхом не сепаратизму, а федералізації. У цьому розходився із багатьма співвітчизниками. Ті говорили, що легко так думати за кордоном. Київський українофіл Павло ЖИТЕЦЬКИЙ писав йому: "Ви на це дивитеся згори, а ми – знизу". Інший киянин, фольклорист Олександр ЛОНАЧЕВСЬКИЙ, на прізвисько ЛОМАКА, 1876 року писав ДРАГОМАНОВУ так: "Я ще зроду не бачив москаля не обрусителя. Серденько, загляньте собі в душу: на чім покладаєте ви віру в москаля? Покажіть мені хоч одного москаля, що не дивився б на Слов'янщину як на базар для своїх товарів, такий базар, де вони самі й ціну назначають!" ДРАГОМАНОВ відповідав: "Бачите, серденько, перше моє правило – через факти не перескакувати. Я б сам бажав, щоб уся земля була Україною, але що ж я буду робити, коли вона тільки по річку Случ? А я за Случчю, та ще й у ненародній сфері, українцем буть не можу, бо там - не Україна. Чим був би ШЕВЧЕНКО, якби йому прийшлось буть на моєму місці – не знаю, діло тільки в тому, що ШЕВЧЕНКО не був на моїм місці". Він називав себе "панмалорусистом" і своєрідно трактував це. Мовляв, коли українство стане працьовитим і сильним, тоді й заслужимо право зватись Україною, а не Малоросією. У всякому ділі любив довершеність. Вважав, якщо примітки до книжки не всебічні, то краще не треба ніяких. "Я в Парижі любувався на сусіда, що робе ящики для товарів – як він забиває цвяхи, РУБІНШТЕЙН та й ¬годі!" А коли київська "Громада" запропонувала йому писати на історичні теми, "имея в виду русскую цензуру", відповів, що час уже складати історію України, "имея в виду" тільки наукову правду, а не "русскую цензуру". А все, що наші історики писали з кінця XVII століття, нікуди не годиться, бо нав'язує публіці фальшиву думку: мовляв, українці тільки на те й живуть, щоб Польщу розвалити, а потім "благоденствовать" під московськими царями. У 1878–1881 роках ДРАГОМАНОВ випускав за кордоном часопис "Громада" – перше в історії української преси безцензурне видання. Київська "Стара Громада" створила спеціальний фонд, і ДРАГОМАНОВ на ці кошти організував друкарню, де виходило також чимало брошур і книжок. Писав до Москви видавцеві СУВОРІНУ: "Мои корабли сожжены, и пока в России не будет конституции, я в нее не вернусь. Здесь же я не затем, чтобы молчать и прятаться". 1876 року Російська імперія взялася "визволяти братні народи Балкан", передусім болгар, від турецького ярма. ДРАГОМАНОВ відгукнувся статтею "Чистое дело требует чистых рук" у журналі "Молва". Нагадав, що того ж таки 1876 року цар своїм указом заборонив українське друковане слово. То ж яку свободу Росія несе народам Балкан, якщо поневолює свої народи? Згодом окремою брошурою вийшла стаття "Турки внутренние и внешние". Мовляв, не можуть визволяти слов'ян від турків ті, хто сам поневолений "турками внутрішніми". Ця стаття стала відома в усій Європі, ДРАГОМАНОВА почали називати новим ГЕРЦЕНОМ. У статті "Внутрішнє рабство й війна за визволення" він проголосив необхідність визволення самої Росії. Доки є болото, будуть і чорти", – писав ДРАГОМАНОВ, і головним завданням вважав знищення болота. Тобто самодержавства. Він був авторитетом навіть у супротивників, не кажучи про прихильників. Свій переклад "Фауста" присвятив йому Іван ФРАНКО. Казав: "ДРАГОМАНОВ для нас є чимось більшим, як заслуженим чоловіком. Ми в ньому шануємо друга, вчителя, провідника. Голос його для нас був голосом сумління". В останні роки Михайло Петрович жив у Софії. ¬Болгари охоче надали б йому громадянство, але він не хотів, бо вважав, що це перешкодить повернутися додому, хоча б по смерті. В одному з останніх листів написав незвичні для себе слова: "Невже помру, не побачивши українського неба, журливих верб над водою?" Слова, що вважаються його заповітом: "Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу й Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався за других лишень того, що їх б'ють. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбиває¬ться, і таким лишень звичайно й помагають". Надрукував це 1895¬го – в рік смерті – у журналі "Народ". ДРАГОМАНОВ казав, що його дітям, народженим за кордоном, "ні Дніпро, ні Псьол нічого не говорить і не говоритиме, і сього не поправиш!" Одначе всі троє його дітей – Ліда, Аріадна та Світозар – таки повернулися в Україну
<b><a href=https://geosf.ru/uslugi/uslugi-kadastrovogo-inzhenera>Услуги кадастрового инженера: </a></b> Землеустроительная экспертиза Межевание земельного участка Исправление кадастровых ошибок Обследование и подготовка заключения кадастрового инженера об объектах недвижимости Составление технических заключений о параметрах и характеристиках объектов капитального строительства Технический план объекта недвижимости
<b><a href=https://geosf.ru/uslugi/inzhenerno-geodezicheskie-raboty>Инженерно геодезические работы:</a> </b> Топографическая съёмка участка Исполнительная съёмка подземных коммуникаций Горизонтальная топографическая съёмка масштаба 1:500 - 1:2000 Вынос границ земельного участка Различные геодезические работы Геометрическое и тригонометрическое нивелирование Вынос в натуру строительных осей
<b><a href=https://geosf.ru/uslugi/inzhenerno-geologicheskie-izyskaniya>Инженерно геологические изыскания:</a></b> Геологические изыскания для проектирования и строительства промышленных, производственных, складских и прочих сооружений Геологические изыскания для индивидуального жилищного строительства Геологические изыскания для многоэтажного строительства Геологические изыскания для проектирования и строительства инженерных сетей, дорог
Revolutionizing Research: The Rise of Fast Connection Indexing Solutions <a href=https://breitband-wiki.de/index.php?title=Benutzer:TreyS91144>SpeedyIndex google docs</a> One of many important options of rapidly website link indexing providers is their ability to prioritize and index content according to relevance and significance. By examining various alerts, for instance social media activity, consumer engagement metrics, and information freshness, these companies can intelligently prioritize the indexing of articles which is most likely to resonate with people. This dynamic approach to indexing makes sure that customers are presented with articles that is not only well timed but additionally remarkably relevant for their pursuits and Choices. <a href=http://xn--oy2bh700g0mapez22d5yb.com/bbs/board.php?bo_table=b0501&wr_id=118772>speed up search indexing</a>
Привет, может кто знает расстояние между землей и Марсом в километрах? Этот вопрос меня глодит потому что в новостной ленте прочитал, что Илон Маск хочет запустить ракету на Марс в 2050 году! Чего ожидать?
Якби ім'я Михайла ДРАГОМАНОВА з'явилось під молитвою "Отче наш" або гімном "Боже, царя храни", казав Іван ФРАНКО, то й їх би негайно заборонили. Росіяни вважали його мазепинцем, а свої навпаки – обрусителем. Був небажаний ані в Російській імперії, ані в Австро¬Угорській. ДРАГОМАНОВ– один із найпотужніших наших інтелектуалів – не ужився й із тодішніми європейськими соціалістами, хоч і вважали його серед них чільною постаттю. Сам казав: "Добре це чи ні, але до українства я прийшов від європеїзму". І уточнював: "Мій ідеал – соціалізм західноєвропейської школи, а не російський нігілізм із його антикультурністю і націоналістичним самозасліпленням". Не терпів цього й серед ¬своїх: ¬галичан сварив за дурне москвофільство, а наддніпрянців – за нерозумну москвофобію. 
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
