ЩОРОКУ відзначаємо цей печальний день як “свято”. Скільки нерозумно загублених життів! Скільки ллється рожевої водички на честь держави-переможця пріснопамятного Радянського Союзу! Але я не про це. Уже котрий рік спостерігаю це дійство. І якщо іще кілька років тому можна було почути із вуст можновладців хоч кілька фраз українською, то у цьому році аніхто ні з міських чи районних очільників так і не спромігся згадати, що живе він у славнім місті Кривому Розі, і хоча тут мешкає 80% українців, – жодного слова до них державною мовою, українською тобто, не мовлено. І зайшлий ВІЛКУЛ київський, і ВІЛКУЛ тутешній, і голови та їх заступники районних у місті рад, і представники обласної держадміністрації, і депутати різних рівнів… Ну ніхто не «опустився» до «мужицької» мови. Чи всі вони воювали у російській армії, а не в армії Радянського Союзу, чи воювали за Росію, а за Україну - ні? Чи українці не падали на полі бою поруч із солдатами інших народів? Ми що, - стояли на узбіччі і, як жебраки з простягнутою рукою, просили звільнити нас від фашизму? То ми і зброї до рук не брали? Таке враження, що пошановують ветеранів не у нас у Кривому Розі, а у Нижньому Тагілі чи у Курську. Все відрежисоване так, що ті дідусі-ветерани, хоч і чутно його за акцентом, що наш, говорить, калічачи слова, “по-руськи”, підігруючи місцевим чужинцям. Геть усі юнаки і дівчата московською мовою коментують події і дякують колишнім воїнам за їх подвиг. Хіба-таки у місті немає українських шкіл, де вчили б українською? Для чого все це робиться? Щоб створювати російськомовний простір у місті, законсервувати колоніальний статус України і знову упасти в обійми “старшого брата”? Прапори - червоні. А у нас є ще синьо-жовті державні, котрі туляться десь там скромно позаду. А представники Партії регіонів кількаразово і наполегливо закликали нищити паростки “коричневої чуми” (думаю, - української мови та українського духу). І це - депутати різних рангів!.. І раптом колишній очільник Микола ДАБІЖА говорить українською! От так номер! Будемо вдячні йому за це. А всі інші що- “хохли” чи “малороси”?. Як спостережливо відзначив поет: Что русскоязычно- то зычно, Що україномовне- те безмовне.
Сумно.
С.А. КОРНІЄНКО
|