Головна » 2015 » Травень » 14 » А БУЛО СПОДІВАННЯ, ЩО ЦЕ ОСТАННЯ ВІЙНА...
21:12 А БУЛО СПОДІВАННЯ, ЩО ЦЕ ОСТАННЯ ВІЙНА... |
Минуло 70 літ з часу капітуляції військ гітлерівської Німеччини – головного призвідника Другої світової війни. І вперше за всю післявоєнну історію Україна відзначила пам'ять про цю вікопомну подію 8 травня, в один день зі світовим товариством. Одночасно змістився акцент значимості події: на зміну символу подолання злочинного походу претендентів на світове панування прийшов символ пошанування жертв небаченої за своїми масштабами війни і примирення між народами, які злою волею своїх тодішніх провідників вдалися до кривавої бійні.
Хід історії показав, що участь у цій війні на боці антигітлерівської коаліції була справедливою справою: вона унеможливила встановлення у світі людиноненависницького тоталітарного режиму.
Але чи була ця війна вітчизняною для народів, які були зігнані до складу СРСР і яких намагалися перетворити в «єдіную общность людей» без свого національного обличчя? Як бути з міфом про те, що люди, яким за останні 10 – 15 передвоєнних літ довелося пережити примусову колективізацію, розкуркулення, голодомор і політичні репресії, йшли в бій з іменем Сталіна на устах? «За Родіну, за Сталіна!» - такий штамп совєцької пропаганди. А чи відомо теперішнім «бійцям» «опозиції» з нашим землячком О. Вілкулом на чолі, які зарікаються «не дати переписати історію», за яку Вітчизну дозволялося стояти проти ворога? Чи відомо їм про те, яким гонінням був підданий поет-воїн Володимир Сосюра за написаний ним під час війни, у 1944 році, вірш «Любіть Україну!»? Парадокс, але бійцю війни під назвою Вітчизняної доводиться терпіти гоніння за заклик любити свою справжню Вітчизну! І так званим борцям «за правдиву історію» все це добре відомо, але для них Вітчизна не там, де вона є для українського патріота. Цим борцям за чистоту історії не вдалося довести до кінця здійснюваного Табачником проекту написання спільної московсько-української псевдоісторії.
І коли ми звертаємося до питання післявоєнного примирення, то маємо розуміти, що йдеться про примирення між народами, а не про прощення військовим злочинцям збоку їхніх жертв. Засудженим Міжнародним трибуналом в Нюренберзі військовим злочинцям ніколи не буде прощення! Але не може залишатися в силі заклик часів війни «Убий німця!». І німецький народ це добре зрозумів і значно краще, ніж окремі, фашиствуючі нині, учасники антигітлерівської коаліції: в Німеччині заборонена пропаганда фашизму і тоталітаризму.
Микола КОРОБКО.
|
|
Переглядів: 481 |
Додав: pprosvita
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
