Громадські монітори … Далеко не у кожного пересічного громадянина з цим словом пов’язується якийсь конкретний образ. Тим більше, - розуміння призначення цієї форми громадської активності. У той же час ми все частіше починаємо розуміти, що активізація громадської думки, що має місце на теперішній час в Україні, викликає бажання більш критичного ставлення до дій влади, посилює природну конфліктність між різними суспільними верствами і владою. У суспільстві має існувати постійний діалог між громадськістю і владою. Згідно конституційної норми, кожний громадянин має право будь-якими (не забороненими законом засобами) захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. До таких засобів належить право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
За висновками більшості міжнародних і національних експертів, що стосуються періоду 2010 – 20 ... Читати далі »

Поважав і поважаю нині
Кожен храм, кожнісіньку ікону.
Та моя ікона – Україна! –
Від Карпат до голубого Дону.

У душі моїй, як вічне диво,
Родові не висохли джерела,
Із яких п’є силу правда сива –
Українська давнішність не вмерла.

З вуст моїх, катованих віками,
До сьогодні, світові на подив,
По-вкраїнськи плине слово «мама»
В небеса мого народу й роду.

Я дивлюся в неспокійній далі,
Вам усім у вічі я дивлюся.
Бережіть Вкраїну від печалі!-
У журбі ридаючи, молюся.

Михайло КАЗИДУБ,
із книжки «Полудневі автографи»,
Полтава – 97, «Вісті».

Ні, не забули, він не спить,
Коли війна заснула.
Він – «Подвиг», він і вічність й мить,
Він є майбутнім, є минулим…
Давно для нас цей день настав,
Коли мовчать гармати,
І чують гомін тихий трав
В цивільне вдягнені солдати.
А понад містом розквітає
Не вибухів, заграви, квіття,
Вдягати сонце починає
Все місто в золотаве ниття.
Хоч часу річка швидкоплинна
Біжить, шумить, тече невпинно,
Та жити вічно подвиг буде,
Його в серцях карбують люди!

Катерина ШЕВЦОВА,
студентка ДНУ ім. Олеся ГОНЧАРА

Як і Дніпропетровськ, Кривий Ріг стикається з проблемою поховання, точніше з відсутністю місця для цього.Враховуючи темпи "покращення життя", вже найближчим часом інсуючі цвинтарі вичерпають свій ресурс. Втім, замість побудувати сучасні крематорії і у такий спосіб розв'язати проблему, влада зволікає та саботує, дозволюячи ритуальним монополістам заробити неабиякі гроші, збираючи їх з позбавленого вибору населення за місця на цвинтарях.
Не кращою є ситуація і у Кривому Розі - там наразі заговорили про будівництво новго цвинтаря. За даними Управління капітального будівництва міськвиконкома, побудувати кладовище на 29 525 місць та усю інфраструктуру планують в районі ПівнічГЗК. Передбачається, що крім власне цвинтаря, побудують адміністративні будівлі, туалети, облаштують системи водопостачання та освітлення тощо.

Соломія ШВАЙКА, сайт «Дніпроград»,19 червня 2013 року

18 червня у Нікополі члени місцевої організації "Громадський актив" привезли сміття до будівлі міськради і звалили його на площі. У такий спосіб активісти протестують проти незадовільної роботи комунальних служб.
Начальник відділу зв'язків з громадськістю головного управління МВС у Дніпропетровській області Олексій ЩЕРБАТОВ повідомив, що відносно організатора акції складено адмінпротокол за ст. 173 (хуліганство) Кодексу про адміністративні правопорушення. "Протокол передано до суду. Організатора акції визначено згідно із його заявою про подію в Інтернеті", - зазначив ЩЕРБАТОВ.
Водночас у блозі "Громадський актив" наголошує, що сьогодні організація "надала посильну допомогу жителям великого мікрорайону "Третя дільниця", які потопають у тоннах сміття, оскільки побутові відходи не вивозяться відповідними комунальними службами". "Своїми силами ми зі ... Читати далі »

Протягом останніх 10-ти років жодного прокурора не було притягнуто до відповідальності.. «Вік неляканих прокурорів», - охарактеризував ситуацію народний депутат Верховної Ради 1-го скликання, екс-кандидат у президенти України Леопольд ТАБУРЯНСЬКИЙ.
На презентації своєї книги «ГПУ» 17 червня 2013 року у Дніпропетровську (у інформагентстві «Мост-Днепр») він розповів, що в книзі повністю збережені імена й прізвища, звання й посади персонажів, що перешкоджали розслідуванню злочину відносно його молодшого, 17-річного сина Руслана ТВБУОЯНСЬКОГО.
«Автор на основі оригіналів документів і особистого розслідування показує: в Києві послугами «хлопчиків за викликом» користуються на найвищому державному рівні. - йдеться в анотації до книги. - Є просто послуги «хлопчиків за викликом», а є «ексклюзивні послуги», коли хлопчика, який сподобався, просто привозят ... Читати далі »

Сьогодні в Україні книжки читають 30-33% населення, що в 2-2,5 рази менше, ніж у Європі, повідомив президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр АФОНІН. Він зауважив, що близько 40% книжок, що виходять в Україні, не доходять до споживача і залишаються лежати на складах. Однією з причин цього він вважає різке зниження культури читання, пише ZAXID.NET із посиланням на ZN.UA “Нещодавно проводилися дослідження, згідно з якими 51% населення України взагалі не бере книжки до рук, 49% громадян читають книжки, але з них 28% розгортають їх тільки один раз на рік. За нашими оцінками, сьогодні в Україні книжки читають 30-33% населення, що в 2-2,5 рази менше за європейську аудиторію”, – нарікає президент Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.
“Та книжка вже починає мстити за неповагу до неї. Щоб зрозуміти це, варто лише подивитися новинні канали. Скоро ця помста проявиться в нездатності держави забезпечити технічний, економічний розвиток, впровадження нови ... Читати далі »

Дніпропетровські краєзнавці стверджують, що видатного українського поета Тараса ШЕВЧЕНКА мали поховати не під Каневом, а біля... дніпровських порогів. Вони наполягають на тому, що знамениту духівницю Кобзаря — вірш «Заповіт» його сучасники прочитали й зрозуміли неправильно. «Історія цієї проблеми досить давня, — розповів на прес-конференції краєзнавець й інструктор з туризму Дмитро СИНИЦЯ, який відвідав і вивчив усі шевченківські місця. — Ще за радянських часів наші земляки, які цікавилися життям і творчістю Тараса Григоровича, звернули увагу на те, що його могила розташована не в тому місці. У зв’язку з цим можна згадати цілий десяток краєзнавців — батька та сина КИБЦІВ з Магдаліновського району, вчительку Людмилу ЛЕНДУ, журналіста Миколу НИЧИПОРЕНКА та багатьох інших. Усі вони писали про те, що заповіт Кобзаря було прочитано й тлумачено неправильно. Про ... Читати далі »

У 1930-х роках СТАЛІН використовував термін "фашизм", щоб знищувати своїх політичних опонентів. "З особливою силою закипає великий народний гнів проти троцькістсько-бухарінських, націоналістичних агентів фашизму".
Питання про владу – головне питання революції. Так yчив ЛЕНІН. Але після захоплення влади ключовим питанням є те, як її втримати. Сила – основний аргумент, але вона примножується силою пропаганди. Ефективна пропаганда – та, яка має пробійну силу й міцно вживлюється в мізки пролетарія, а зовсім не та, що спирається на правдиву картину дійсності.
І нацистська пропаганда, і комуністичні вожді були однаково майстерні у вивалюванні на голови очманілих, одурених і заляканих обивателів цілих потоків пропагандистської брехні. Це стосується, зокрема, й антифашистської риторики, яка була поширеною в більшовицькій пропаганді ще з початку 1930-х р ... Читати далі »

Чужинська Попелиця (а простіше,- Тля)
Угледіла, де можна поживитись,
Щоб їсти й пити, тільки не трудитись,
Прибрала все до рук і вже гуля.

Господарює на городі Тля,
А Садівник відпочиває в хаті,
Заквітчаній, мов панночка на святі,
Бо знає, що навкруг – його земля.

Тому він легко (на багато літ!)
Віддав ту землю Тлі в користування
За спокій без турбот і частування
Та й розкошує, як в сметані кіт:

І муркотить, оточений тілами
Красунь заморських, і танцює, й п’є,
І всі щедроти світу пізнає,
Про що не бачилось і в снах поміж ділами.

Але недовго він розкошував,
Бо десь під осінь однієї днини,
Побачив свій город без жодної рослини,
І лиш тоді про все пожалкував

І став шукати Тлю, щоб пояснила,
Якого дідька щезло все з землі
І де село (бо жив же він в селі!),
І де та сила, що таке вчинила?

Ді ... Читати далі »