Нас не треба примушувати шанувати Перемогу. Ми її шануємо. Нам не треба нагадувати, що російський народ – це не СТАЛІН і НКВС. Ми це і так знаємо. Нас не треба випробовувати на толерантність, а тим більше провокувати. Ми і так досі були надміру толерантні. Нам не треба казати одне, щоб потім робити прямо протилежне. Ми пам’ятаємо цей прийом ще з радянських часів.
Я БАЧИЛА нагороди фронтовиків ІІ світової. Я читала листи мого діда з фронту. Роди моєї матері, мого батька, мого чоловіка сповна сплатили криваву ціну за ту Перемогу. Я ніколи не бачила георгіївської стрічки на ветеранах фронтовиках окремо від орденів. Ніколи, аж до останніх років, коли їх масово носили на собі люди, привезені до Києва на 9 травня.
Я була вражена, коли минулого року на День Перемоги над Хрещатиком звучала не «Степом, степом йшли у бій солдати», і навіть не пісня-символ «День Победы», а – «Офицеры, россияне!» Олега ГАЗМАНОВА. Мої ж бо діди не росіяни, вони – українці. Чому не про них співають цьо ... Читати далі »

Ми завжди служили сусіднім державам. У нас виробилось почуття меншовартості. Ми ніколи не були першими і не претендували на першість. Ми сором’язливо замовчували свої досягнення, або з готовністю віддавали їх могутнішим сусідам.
Коли Іван ПУЛЮЙ відкрив нові промені, він не запатентував відкриття. Пізніше Вільгельм РЕНТГЕН повторив відкриття і тепер ці промені на його честь названі рентгенівськими.
Ми всі знаємо і захоплюємося романом Олександра СОЛЖЕНІЦИНА “Архипелаг Гулаг”, що на документальній основі показав злочини тоталітарного режиму. А на півтора десятиліття раніше (в 1950р) український письменник Іван БАГРЯНИЙ (Лозов’яга) створив такий же роман “Сад Гетсиманський” - теж на документальній основі, змінивши прізвище лише одного персонажа. В художньому плані він явно переважає роман СОЛЖЕНІЦИНА. Але шедевр Івана БАГРЯНОГО ми не знаємо, віддаємо перевагу творові із російської літератури.
Захоплюємося живописним полотном Іллі ҐЛАЗУНОВА “Сто веков” бо й справді є ч ... Читати далі »

Біда наша в тому, що звикли довіряти чиновникам, через що і шануємо брехню, а від гіркої правди відвертаємося: не приваблює. Адже скільки високих і теплих слів сказано на адресу наших ветеранів (і війни, і праці), а їм все одно погано живеться. Бо насправді переважній більшості з них дуже й дуже далеко не тільки до рівня матеріального забезпечення ветеранів війни, які воювали на боці переможеної Німеччини, а навіть – до рівня тих наших чиновників, які обзавелися „іномарками” і шикарними заміськими будинками, які мають фінансову основу для навчання своїх дітей за кордоном і для відпочинку на європейських курортах. Але буває і ще набагато гірше. Це коли посадовці на різних рівнях своєю злочинною бездіяльністю просто знущаються над практично беззахисними старенькими у країні, де правлять гроші, а не закони. Тому-то й не поспішають з допомогою, а, швидше, - че ... Читати далі »

Безсовісний, наглий самопіар політиків на темі Другої світової війни просто вражає… Ця хвороба перекинулася до нас із сусідньої Росії, де на воєнно-патріотичній тематиці нинішні правителі паразитують уже давно. (У пана ПУТІНА це взагалі коньок – згадайте, як нахабно він піарився на вибухах у московському метро в той самий день, коли сталася трагедія). Сьогодні вони намагаються використати війну з фашизмом для ідеологічного посилення власного впливу на пострадянському просторі та зміцнення влади всередині самої Росії.
Але ж це приниження тих, для кого Світова війна – не просто сторінка історії, а щось більше.
До таких належу і я, у кого обидва діди загинули у 1941-ту та в 1943 роках. Материного батька забрали з села в Чернігівській області, погнали на залізничну станцію, звідти кинули на фронт у червону кінноту, яка воювала з німецькими танками. Попереду німці, позаду – війська НКВД. Під час такого «бою» дід загинув. Вісімнадцятирічного материного брата теж забрали і, не п ... Читати далі »

На допомогу Заходу розраховувати марно. Історик Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ прокоментував наслідки ратифікації угоди щодо Чорноморського флоту.
"Практично все це означає повернення України в радянські часи. "Радянщина" зараз поєднана зі стратегічним клановим капіталізмом - і це дуже серйозно. Ми потрапили у історичну пастку, вийти з якої найближчим часом нам не вдасться. Ця пастка налаштовувалася проти нас іще з 1654 року, від Переяславської Ради, і впродовж століть удосконалювалась у різних жанрах. А на початку 1990-х російський імперіалі ... Читати далі »

17 квітня Спілка офіцерів України провела свій ХХ з’їзд. Провела активно, організовано і діяльно, чітко висловивши своє ставлення до цілої низки питань. І, звичайно ж, - обрала керівні органи. Головою СОУ залишився полковник В’ячеслав БІЛОУС, а його суперник генерал-лейтенант Олександр СКИПАЛЬСЬКИЙ, почесний голова обєднання ветеранів розвідки України, перед голосуванням зняв свою кандидатуру, порекомендувавши усім присутнім голосувати за В’ячеслава БІЛОУСА. До складу проводу увійшли 12 чоловік, із них заступниками голови СОУ стали: по ... Читати далі »

1 – 1783 р. - - в Ахтіарську гавань (нині Севастопольська бухта) уперше прибули новозбудовані в Херсоні бойові кораблі (фрегати) під командуванням отамана Чорноморської Лиманської флотилії запорозьких козаків Сидора БІЛОГО; вони стали бойовим ядром створюваного Чорноморського флоту Росії.
1 – 1886 р. - - в Сполучених Штатах Америки розпочалися масові страйки і демонстрації робітників, під час яких в Чикаго було вбито у сутичках із поліцією 7 і поранено 60 чоловік. В 1889 році конгрес ІІ Інтернаціоналу оголосив 1 травня Днем міжнародної солідарності трудящих. У країнах Європи цей день став Днем праці.
1 – 1945 р. - в ніч на 1 травня група бійців під командуванням українця Олексія БЕРЕСТА установила прапор Перемоги на скульптурній групі фронтону Рейхстагу в Берліні як символ переможного завершення битви проти нацизму.
2 - 1848 р. – Виникнення першої української політичної організації – Головної руської ради.
2 – 1910 р. - народився Іван БУТКОВСЬКИЙ (1910-1967) ... Читати далі »

УКРАЇНСЬКА Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група заявляють про погіршення ситуації із дотриманням прав людини і основоположних свобод за перші 50 днів президентства Віктора ЯНУКОВИЧА. Про це йдеться у відкритому зверненні правозахисних організацій на ім`я Президента України ЯНУКОВИЧА, текст якого передано агентству УНІАН. Правозахисники зазначають, що після виборів нова влада успадкувала системні проблеми: відсутність сильної незалежної судової влади, масові та брутальні порушення права на справедливий суд, відсутність поваги до правосуддя тощо. За їхніми оцінками, в Україні, за певними винятками, була відсутня цілісна системна політика щодо покращення становища із правами людини і основоположними свободами.
"Намагання правозахисних організацій, окремих відомств і державних службовців з МВС, Міністерства юстиції і Міністерства освіти і науки покращити ситуацію мали наслідком певний прогрес, але політична криза і принесення прав людини в жертву політич ... Читати далі »